Сучасні проблеми і перспективи розвитку бухгалтерського обліку в Україні

Анотація. У статті досліджено огляд основних сучасних напрямків наукових досліджень в області бухгалтерського обліку в Україні. Вони є актуальними як для фахівців у зазначеній галузі, так й для фахівців у сфері економічного аналізу та фінансової аналітики.

---

Особистості бухгалтерського обліку it-компаній

Стаття присвячена розгляду характерних рис обліку доходів в компаніях, що займаються наданням послуг у сфері інформаційних технологій. В ході дослідження виявлено найбільш вразливі місця діючих стратегій обліку, а також запропоновано методи підвищення ефективності ведення обліку доходів.

---

ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА ТА ЙОГО ОЦІНКА

У статті досліджено значення поняття «фінансовий стан» підприємства. Наведені загальні показники, за якими визначається фінансовий стан підприємства. Визначені фактори, які мають вплив на фінансовий стан підприємства та запропоновано дії, які покращують фінансовий стан підприємства на всіх рівнях господарювання. Розглянуто економічну стійкість підприємства як важливий елемент фінансового стану підприємства.

---

why ukraine needs european integration?

Annotation: This study describes how the new government will contribute to the European and Euro-Atlantic integration of Ukraine, what specific steps are planned for them and what are the priorities.

---

АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА

У сучасній ситуації інвестиції виступають важливим засобом забезпечення умов виходу України зі стану економічної кризи, упровадження сучасних досягнень технічного прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності на мікро- і макрорівнях, саме це й зумовлює актуальність управління інвестиційною діяльністю підприємства. Динаміка інвестиційних процесів, структурних та якісних оновлень виро-бництва вказує на рівень розвитку держави. Тому всі дослідження основних принципів інвестиційного процесу, проблем формування інвестиційного порт-феля, підбором форм інвестування та методів управління цими процесами, є дуже актуальними [5, с. 56]. Проблемам управління інвестиційною діяльністю у своїх роботах приді-ляли увагу такі учені економісти: У. Шарп, Дж. Кейнс, Л. Гітман, М. Джонк, стратегічні проблеми управління інвестиційною діяльністю досліджували: І. Ансофф, І. О. Бланк, С. М. Ілляшенко, оцінювання фінансового результату від інвестиційної діяльності та ефективності використання інвестиційних ресурсів: В. П. Савчук, О. В. Мертенс та ін. Завдання даної роботи полягає в дослідженні безпосередньо теоретичних основ управління інвестиційною діяльністю підприємства. Існує безліч інтерпретацій поняття «інвестицій» як у вітчизняній так і в зарубіжній літературі, порівнюючи їх між собою, хочу зазначити авторське ба-чення сутності даного поняття. Інвестиції – це заощадження, котрі цілеспрямовано та на визначений тер-мін вносяться в об’єкти різних видів діяльності з метою отримання доходу, со-ціального ефекту або інших індивідуальних цілей інвестора. Інвестиційна діяльність підприємства, у свою чергу, представляє собою цілеспрямовано здійснюваний процес вишукування необхідних інвестиційних ресурсів, вибору ефективних об’єктів (інструментів) інвестування, формування збалансованої за обраними параметрами інвестиційної програми (інвестиційного портфеля) і забезпечення її реалізації [1, с. 435]. Вивчення теоретичних основ управління інвестиційною діяльністю є ва-жливою ланкою під час аналізу специфіки інвестиційних процесів та змін в структурі інвестицій. Спочатку слід зазначити, що виступає суб’єктом та об’єктом інвестиційної діяльності підприємства. До об’єктів відносять будь-які форми майна, для якого були залучені інвестиції та яке використовується для отримання прибутку. Державні органи влади, фізичні та юридичні особи, а також громадяни інших країн виступають суб’єктами інвестиційної діяльності. Взагалі управління інвестиціями здійснюється з метою підвищення кон-курентоспроможності та збільшення прибутку підприємства шляхом реалізації комплексу заходів. Серед таких заходів слід виділити підтримання оптимального темпу економічного розвитку суб'єкта підприємництва; збільшення обсягів інвестицій; підбір найвигіднішого інвестиційного проекту; визначення потріб-ного обсягу та структури інвестиційних ресурсів та ін. Стратегія управління інвестиціями повинна відповідати вимогам антик-ризового управління фінансами підприємства та передбачати раціоналізацію обороту обігових коштів та оптимізацію структури джерел їхнього фінансуван-ня; забезпечення своєчасного оновлення поза оборотних активів і високу ефек-тивність їхнього використання; вибір та реалізацію найефективніших шляхів розширення обсягів активів для забезпечення основних напрямків розвитку; за-безпечення необхідного рівня самофінансування свого виробничого розвитку за рахунок прибутку, оптимізації податкових платежів, ефективної амортизаційної політики; забезпечення найефективніших та найдоцільніших умов залучення позикових коштів у відповідності з потребами підприємства, які виникли [2, с. 70]. Управління інвестиційною діяльністю слід розглядати як складову зага-льної системи управління підприємством та звертати увагу на: інтегрованість із загальною системою управління підприємством, комплексність в процесі фор-мування управлінських рішень щодо реалізації інвестицій у взаємозв’язку з кі-нцевими результатами фінансової діяльності підприємства, високий рівень ди-намізму управління в галузі формування й реалізації інвестицій, багатоваріант-ність підходів щодо прийняття окремих управлінських рішень в сфері форму-вання інвестиційних ресурсів підприємства, орієнтація на стратегічний розвиток підприємства [3, с. 84]. Інвестиційний менеджмент на підприємстві не зводиться тільки до фінансування поточних інвестиційних потреб підприємства. У сучасних умовах все більше керівників пріоритетного значення надає формуванню перспективних напрямів інвестиційної діяльності підприємства, ефективним інструментом чого є стратегічне планування. Стратегічне планування інвестиційної діяльності являє собою найбільш складну форму планування. Ця складність зумовлена, насамперед, довгостроковим періодом здійснення стратегічного планування й виникаючою звідси високою мірою непередбачуваності реалістичності планових рішень. Підвищення ефективності управління інвестиційною діяльністю з урахуванням невизначеності залежить від: оптимального поєднання централізації і децентралізації управління інвестиційною діяльністю; науковості процесу організації аналітичного забезпечення управління інвестиційною діяльністю; вироблення нових цілей і завдань щодо вдосконаленню організації аналітичного забезпечення методичного апарату управління інвестиційною діяльністю; безперервне вдосконалення управління інвестиційною діяльністю; взаємодія і розумна регламентація; постійність та незмінність аналітичного забезпечення й інформаційної достатності управління інвестиційною діяльністю; відповідність характеру роботи потенційним можливостям та спроможностям виконавця; безперервність підвищення кваліфікації менеджерів по управлінню інвестиційною діяльністю [4, с. 99]. Виходячи з усього вище зазначеного матеріалу, для підвищення якості роботи по управлінню інвестиційною діяльністю на підприємствах доцільно ав-томатизувати процеси інвестиційної діяльності та створити оптимальну систему оперативного управління інвестиційною діяльністю, що буде формуватися з підсистем планування, організації та контролю за інвестиціями, які у свою чергу будуть контролюватись менеджментом підприємства для забезпечення ефек-тивного та стабільного соціально-економічного розвитку з можливістю у перс-пективі проводити постійну адаптацію підприємства до змінних умов зовніш-нього середовища.

---

АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА

У сучасній ситуації інвестиції виступають важливим засобом забезпечення умов виходу України зі стану економічної кризи, упровадження сучасних досягнень технічного прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності на мікро- і макрорівнях, саме це й зумовлює актуальність управління інвестиційною діяльністю підприємства. Динаміка інвестиційних процесів, структурних та якісних оновлень виро-бництва вказує на рівень розвитку держави. Тому всі дослідження основних принципів інвестиційного процесу, проблем формування інвестиційного порт-феля, підбором форм інвестування та методів управління цими процесами, є дуже актуальними [5, с. 56]. Проблемам управління інвестиційною діяльністю у своїх роботах приді-ляли увагу такі учені економісти: У. Шарп, Дж. Кейнс, Л. Гітман, М. Джонк, стратегічні проблеми управління інвестиційною діяльністю досліджували: І. Ансофф, І. О. Бланк, С. М. Ілляшенко, оцінювання фінансового результату від інвестиційної діяльності та ефективності використання інвестиційних ресурсів: В. П. Савчук, О. В. Мертенс та ін. Завдання даної роботи полягає в дослідженні безпосередньо теоретичних основ управління інвестиційною діяльністю підприємства. Існує безліч інтерпретацій поняття «інвестицій» як у вітчизняній так і в зарубіжній літературі, порівнюючи їх між собою, хочу зазначити авторське ба-чення сутності даного поняття. Інвестиції – це заощадження, котрі цілеспрямовано та на визначений тер-мін вносяться в об’єкти різних видів діяльності з метою отримання доходу, со-ціального ефекту або інших індивідуальних цілей інвестора. Інвестиційна діяльність підприємства, у свою чергу, представляє собою цілеспрямовано здійснюваний процес вишукування необхідних інвестиційних ресурсів, вибору ефективних об’єктів (інструментів) інвестування, формування збалансованої за обраними параметрами інвестиційної програми (інвестиційного портфеля) і забезпечення її реалізації [1, с. 435]. Вивчення теоретичних основ управління інвестиційною діяльністю є ва-жливою ланкою під час аналізу специфіки інвестиційних процесів та змін в структурі інвестицій. Спочатку слід зазначити, що виступає суб’єктом та об’єктом інвестиційної діяльності підприємства. До об’єктів відносять будь-які форми майна, для якого були залучені інвестиції та яке використовується для отримання прибутку. Державні органи влади, фізичні та юридичні особи, а також громадяни інших країн виступають суб’єктами інвестиційної діяльності. Взагалі управління інвестиціями здійснюється з метою підвищення кон-курентоспроможності та збільшення прибутку підприємства шляхом реалізації комплексу заходів. Серед таких заходів слід виділити підтримання оптимального темпу економічного розвитку суб'єкта підприємництва; збільшення обсягів інвестицій; підбір найвигіднішого інвестиційного проекту; визначення потріб-ного обсягу та структури інвестиційних ресурсів та ін. Стратегія управління інвестиціями повинна відповідати вимогам антик-ризового управління фінансами підприємства та передбачати раціоналізацію обороту обігових коштів та оптимізацію структури джерел їхнього фінансуван-ня; забезпечення своєчасного оновлення поза оборотних активів і високу ефек-тивність їхнього використання; вибір та реалізацію найефективніших шляхів розширення обсягів активів для забезпечення основних напрямків розвитку; за-безпечення необхідного рівня самофінансування свого виробничого розвитку за рахунок прибутку, оптимізації податкових платежів, ефективної амортизаційної політики; забезпечення найефективніших та найдоцільніших умов залучення позикових коштів у відповідності з потребами підприємства, які виникли [2, с. 70]. Управління інвестиційною діяльністю слід розглядати як складову зага-льної системи управління підприємством та звертати увагу на: інтегрованість із загальною системою управління підприємством, комплексність в процесі фор-мування управлінських рішень щодо реалізації інвестицій у взаємозв’язку з кі-нцевими результатами фінансової діяльності підприємства, високий рівень ди-намізму управління в галузі формування й реалізації інвестицій, багатоваріант-ність підходів щодо прийняття окремих управлінських рішень в сфері форму-вання інвестиційних ресурсів підприємства, орієнтація на стратегічний розвиток підприємства [3, с. 84]. Інвестиційний менеджмент на підприємстві не зводиться тільки до фінансування поточних інвестиційних потреб підприємства. У сучасних умовах все більше керівників пріоритетного значення надає формуванню перспективних напрямів інвестиційної діяльності підприємства, ефективним інструментом чого є стратегічне планування. Стратегічне планування інвестиційної діяльності являє собою найбільш складну форму планування. Ця складність зумовлена, насамперед, довгостроковим періодом здійснення стратегічного планування й виникаючою звідси високою мірою непередбачуваності реалістичності планових рішень. Підвищення ефективності управління інвестиційною діяльністю з урахуванням невизначеності залежить від: оптимального поєднання централізації і децентралізації управління інвестиційною діяльністю; науковості процесу організації аналітичного забезпечення управління інвестиційною діяльністю; вироблення нових цілей і завдань щодо вдосконаленню організації аналітичного забезпечення методичного апарату управління інвестиційною діяльністю; безперервне вдосконалення управління інвестиційною діяльністю; взаємодія і розумна регламентація; постійність та незмінність аналітичного забезпечення й інформаційної достатності управління інвестиційною діяльністю; відповідність характеру роботи потенційним можливостям та спроможностям виконавця; безперервність підвищення кваліфікації менеджерів по управлінню інвестиційною діяльністю [4, с. 99]. Виходячи з усього вище зазначеного матеріалу, для підвищення якості роботи по управлінню інвестиційною діяльністю на підприємствах доцільно ав-томатизувати процеси інвестиційної діяльності та створити оптимальну систему оперативного управління інвестиційною діяльністю, що буде формуватися з підсистем планування, організації та контролю за інвестиціями, які у свою чергу будуть контролюватись менеджментом підприємства для забезпечення ефек-тивного та стабільного соціально-економічного розвитку з можливістю у перс-пективі проводити постійну адаптацію підприємства до змінних умов зовніш-нього середовища.

---

ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ФРАНЧАЙЗИНГУ В УКРАЇНІ

Анотація. У статті розкрито сутність та особливості поняття «франчайзингу» як однієї із форм інтеграції малого, середнього та великого бізнесу. Наведено основні недоліки та переваги франчайзингу як для франчайзера, так і для франчайзі. Визначено можливості та проблеми використання франчайзингу в сучасних умовах.

---

ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПРОЕКТНОГО ФІНАНСУВАННЯ В УКРАЇНІ

У статті досліджено сутність поняття «проектне фінансування», виділено основні переваги проектного фінансування серед можливих форм довгострокового кредитування. Розглянуто та проаналізовано проблеми, котрі стримують розвиток проектного фінансування в Україні, а також надано рекомендації стосовно його розвитку в найближчій перспективі.

---

СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ «ГРОШОВІ ПОТОКИ ПІДПРИЄМСТВА»

Анотація. В досліджені проведено узагальнення сучасних підходів до розуміння змісту поняття «грошових потоків підприємства». Проведено критичний аналіз визначень українських та зарубіжних вчених, розглянуто визначення, подані у нормативно-правових документах, уточнено зміст поняття «грошові потоки». Ключові слова: грошовий потік, грошові кошти, господарська діяльність, надходження, витрати.

---

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ

Розкрито сутність активів страхової компанії. Визначено теоретичні основи управління активами страхової компанії. Розроблено пропозиції щодо оптимізації структури фінансових активів страховика на страховому ринку України. Розглянуто основні засади оцінювання ефективного управління активами страхової компанії, подано рекомендації щодо формування оптимальної їх структури в умовах фінансової нестабільності в Україні.

---