Для оцінювання результативності наукової діяльності важливе місце відводиться наукометрії – напряму досліджень, що займається кількісними дослідженнями наукових документів, зокрема, такими як оцінка наукової продуктивності шляхом підрахунку кількості публікацій, оцінкою наукового визнання шляхом підрахунку кількості цитувань та візуалізацією наукових мереж і предметних галузей шляхом аналізу структури цитувань наукових документів. Завданням наукометричних баз даних є дослідження публікаційної активності та цитованості авторів наукових праць.

Наукометричні бази даних – це бібліографічні і реферативні бази даних з інструментами для відстеження цитованості статей, опублікованих у наукових виданнях. Найавторитетніші з них, індекси яких визнаються у всьому світі – Scopus та Web of Science (WoS).

Увага! Доступ до бази даних Scopus та Web of Science можливий з будь-якого комп'ютера в локальній мережі університету!

 

SCOPUS – найбільша в світі мультидисциплінарна бібліографічна та реферативна база даних від корпорації Elsevier, містить інструмент для відстеження цитованості статей, опублікованих у наукових виданнях.

 

Scopus. Стислий посібник

 

Ви можете самостійно налаштувати для себе віддалений доступ до ресурсів Elsevier і користуватись ними поза межами локальної мережі Університету, використовуючи при реєстрації електронну пошту у домені Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця-(hneu.net).

 

Віддалений доступ до бази Scopus. Презентація

 

Статистичні дані профілю ХНЕУ ім. С. Кузнеця в наукометричній базі даних Scopus

 

Web of Science (WoS) – одна з найбільших в світі пошукових платформ, яка містить реферативні бази академічних матеріалів з урахуванням їх взаємного цитування, на основі якого кожен журнал отримує окремий імпакт-фактор. З 2016 р. платформа розвивається компанією Clarivate Analytics.

 

Віддалений доступ до Web of Science користувачі отримують, створивши власний обліковий запис, знаходячись у локальній мережі університету.

Статистичні дані (звіт з цитування) профілю ХНЕУ ім. С. Кузнеця в наукометричній базі даних Web of Science

Google Академія є вільно доступною пошуковою системою, яка індексує повний текст наукових публікацій всіх форматів і дисциплін. Дозволяє легко виконувати великий пошук наукової літератури. Використовуючи єдину форму запиту, можна виконувати пошук в різних дисциплінах і за різними джерелами, включаючи статті, що пройшли рецензування, дисертації, книги, реферати і звіти, опубліковані видавництвами наукової літератури, професійними асоціаціями, вищими навчальними закладами та іншими науковими організаціями. Google Scholar дозволяє знайти дослідження, яке найбільш точно відповідає пошуковому запиту, серед величезної кількості наукових праць.

Профілі науковців ХНЕУ ім. С. Кузнеця в Google Scholar

ORCID – це міжнародна, відкрита, непатентована та некомерційна організація, створена дослідницькою спільнотою на користь усіх зацікавлених організацій, включаючи тих, які підтримують дослідницьку екосистему. ORCID надає постійний цифровий ідентифікатор (ORCID ID), який відрізняє Вас від інших дослідників, і цифровий запис, який підтримує автоматичні посилання протягом усієї Вашої професійної діяльності. ORCID ID зберігається в реєстрі ORCID, в обліковому записі, яким Ви користуєтесь та управляєте. ORCID ID – це ідентифікатор Вашого цифрового імені.

 

Рекомендації щодо створення облікового запису та коригування ідентифікатора ORCID

Основні наукометричні показники 

Індекс цитування – прийнятий у науковому світі показник «значущості» праць вченого та являє собою число посилань на публікації вченого у реферованих наукових періодичних виданнях. SCI є одним з найпоширеніших наукометричних показників. Наявність у науково-освітніх організаціях вчених, які мають високий індекс цитування, говорить про високу ефективність та результативності діяльності вузу в цілому.

 

Індекс Гірша (Xірша) h-index – це наукометричний показник, який є кількісною характеристикою продуктивності вченого, групи вчених, університету або країни в цілому. Індекс розраховується на основі сортування цитувань робіт даного дослідника. (Вчений має індекс h, якщо h з його наукових праць цитуються як мінімум h раз кожна, в той час як решта праць цитуються не більше, ніж h раз кожна). Простота розрахунків зробила індекс Хірша популярним наукометричним показником. H-index, розрахований в різних базах, буде відрізнятися.

 

Імпакт-фактор (ІФ або IF) – формальний чисельний показник інформаційної значимості наукового журналу. Показник розраховується як кількість посилань у конкретному році на опубліковані в журналі статті за попередні 2-3 роки. Вважається, що чим вище значення імпакт-фактору, тим вищі наукова цінність та авторитетність журналу.

 

На сьогоднішній день наукометрика набирає обертів. Кожен вчений прагне потрапити в рейтинги наукометричних баз даних. Це дає можливість заявити про свої наукові праці в науковому Інтернет-просторі, що, в свою чергу, працює і на імідж університету. Щоб заощадити час вчених на ознайомлення з великим об'ємом інформації про різні бази даних, про їх структуру і специфіку, бібліотека надає їм інформацію і допомогу в реєстрації у світових реєстрах унікальних ідентифікаторів авторів.

 

Практичні матеріали, інструкції і вебінари Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича КНУ ім. Т. Шевченка  

 

SCOPUS

• Інструкція з налаштування віддаленого доступу до ресурсів ScienceDirect, Scopus;

• Практичний посібник по роботі з профілем авторам у Scopus: пошук та корегування;

• Практичний посібник з пошуку інформації у Scopus;

• Інструменти для пошуку журналів у Scopus та Web of Science (презентація вебінара у форматі PDF та  відеозапис);

• Scopus – основи роботи. Які журнали індексуються у Scopus (презентація вебінара у форматі PDF та відеозапис);

• Профіль автора у Scopus – пошук, корекція (презентація вебінара у форматі PDF та відеозапис).

 

Web of Science

• Практичний посібник для науковців з пошуку журналів для читання та публікації у Web of Science;

• Інструменти для пошуку журналів у Scopus та Web of Science (презентація вебінара у форматі PDF та відеозапис).

 

Google Академія

• Практичний посібник для науковців з використання можливостей Google Академії;

• Google Академія – переваги та недоліки (презентація вебінара у форматі PDF та відеозапис);

• Як використовувати можливості Google Академії ефективно (презентація вебінара у форматі PDF та відеозапис);

• Профіль дослідника в Google Академії (презентація вебінара у форматі PDF та відеозапис).