Щорічно 26 квітня світове співтовариство відзначає Міжнародний день інтелектуальної власності. Цей день надає можливість підкреслити значення інновацій у повсякденному житті людини та у вдосконаленні суспільства. Патенти, товарні знаки, авторське право та суміжні права є потужними інструментами сприяння економічному та культурному розвитку. Відзначення цього дня сприяє підвищенню поваги до інтелектуальної власності; визнанню внеску авторів і новаторів у розвиток суспільства.
25 квітня виконується 95 років від дня народження Едмона Малінво (1923-2015) – прославленого французького економетриста і економіста-теоретика, чиї роботи захоплюють фахівців по обидві сторони Атлантіки. Більшість французьких економістів практично невідомі за межами своєї країни. Однак деякі з них – блискучим прикладом цього є Малінво – змогли зробити собі ім’я як у себе на батьківщині, так і в США. Основні роботи Малінво присвячені проблемам сучасної макроекономіки. Малінво нагороджений Срібною медаллю Національного центра наукових досліджень і вищим французьким орденом – Орденом Почесного Легіону.
18 квітня відзначається Міжнародний день пам’яток і визначних місць. Свято спрямоване на підвищення обізнаності громадськості з різноманіттям культурної спадщини та необхідністю ефективних зусиль заради її збереження. На цей же день припадає День пам’яток історії та культури – свято України. Пропонуємо вашій увазі віртуальну книжкову виставкуА«Українська культура».
12 квітня виконується 120 років від дня народження голландського економіста Яна Тінбергена (1903-1994). Тінберген та норвежець Раґнар Фріш стали першими лауреатами тільки що заснованої Нобелівської премії з економіки «За створення та застосування динамічних моделей до аналізу економічних процесів». Тінберген одним із перших почав застосовувати математичний апарат до вивчення економічних процесів і створювати моделі для їхнього опису.
6 квітня виконується 250 років від дня народження Джеймса Мілля (1773-1836) – шотландського економіста, представника класичної школи Давіда Рікардо. Мілль стверджував, що політична економія для держави є те ж саме, що і економіка домашнього господарства (domestic economy) для сім'ї. Двома головними об'єктами політекономії, на його думку, є споживання суспільства і забезпечення пропозиції, від якого це споживання залежить.
