Протягом останніх десятиліть у світовій науковій спільноті дедалі більше утверджується концепція відкритості, яка надає дослідникам з усього світу доступ до новітніх наукових досягнень у різних галузях та сприяє безперервному розвитку дослідницької діяльності.

 

«Відкрита наука» (Open Science) ‒ міжнародна ініціатива, що передбачає необмежений доступ до результатів наукових досліджень, а також до пов’язаних із ними методик і даних, що забезпечує можливість перевірки достовірності результатів, критичного переосмислення та відтворення експериментів. У сучасному інформаційному суспільстві знання стають основним ресурсом, тому відкритість наукової діяльності набуває особливого значення. Відкрита наука підвищує довіру до наукових висновків, покращує якість і надійність знань, створюючи підґрунтя для подальших досліджень.

 

Україна активно підтримує цей напрям, прагне інтегруватися у світовий науковий простір і запроваджувати найкращі міжнародні практики.

 

Нормативні документи щодо впровадження відкритої науки

 

• Постанова Президії НАН України від 02.11.2022 No 327 «Щодо участі НАН України в реалізації європейських принципів відкритої науки».

• Розпорядження Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2022 р. № 892-р «Про затвердження національного плану щодо відкритої науки».

• Положення про відкриту науку у Харківському національному економічному університеті імені Семена Кузнеця.

 

Інформаційно-методичні матеріали

 

• Методичні рекомендації щодо управління науковими даними для закладів вищої освіти та наукових установ у частині визначення механізмів збереження та повторного використання наукових даних.

• Відкрита наука: візія Національної академії наук України. Монографія.

 

Міжнародні документи

 

Документи міжнародних організацій:

 

• UNESCO Recommendation on Open Science 2021. United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization.

• Recommendation of the Council concerning Access to Research Data from Public Funding (OECD)

• Making Open Science a Reality. OECD Policy paper.

• Barcelona Declaration on Open Research Information.

 

Документи ЄС:

 

• Directive (EU) 2019/1024 of the European Parliament and of the Council of 20 June 2019 on open data and the re-use of public sector information (recast) / ДИРЕКТИВА (ЄС) 2019/1024 ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ від 20 червня 2019 року про відкриті дані та повторне використання інформації державного сектору.

• Council Recommendation (EU) 2021/2122 of 26 November 2021 on a Pact for Research and Innovation in Europe.

• COMMISSION RECOMMENDATION (EU) 2018/790 of 25 April 2018 on access to and preservation of scientific information.

• Угода між Україною, з однієї сторони, і Європейським Союзом та Європейським співтовариством з атомної енергії, з іншої сторони, про участь України у Рамковій програмі з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» та Програмі з досліджень та навчання Європейського співтовариства з атомної енергії (2021–2025), комплементарній до Рамкової програми з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» (Угоду ратифіковано Законом № 2233-IX від 03.05.2022).

 

Міжнародні сервіси відкритої науки

 

ZENODO – сховище для збереження та надання доступу до наукових, навчальних, інформаційних матеріалів, відкритий і безкоштовний цифровий архів, що дозволяє дослідникам з усього світу та з усіх дисциплін розміщувати свої документи, дослідницькі дані та програмне забезпечення. Репозитарій розроблений в межах дії Європейської програми OpenAIRE і керується CERN. Сервіс дозволяє депонувати з різних наукових напрямів різні типи матеріалів: наукові статті, матеріали конференцій, презентації доповідей, первинні дослідницькі дані, препринти, плакати, набори даних, зображення, відео/аудіо, програмне забезпечення, уроки тощо.

 

OpenAIRE – некомерційна організація, місія якої полягає у просуванні відкритих наукових досліджень та покращенні їхньої видимості, доступності, можливості спільного використання, повторного використання, відтворюваності та моніторингу результатів досліджень, заснованих на даних, у всьому світі. Організація керує європейською електронною інфраструктурою, що пропонує різноманітний набір державних послуг для прискорення впровадження відкритої науки, і підтримується мережею експертів, розміщених у ключових національних організаціях європейських країн – Національних бюро відкритого доступу.

 

FAIR-Checker – онлайн-інструмент, який допомагає вченим автоматизувати оцінки FAIR. Він допомагає розпорядникам даних оцінювати якість метаданих та визначати пріоритети відповідних метаданих. FAIR-Checker, представлений на різних наукових заходах та опублікований у журналі «Біомедична семантика», широко використовується, і в 2024 році щомісяця проводилося в середньому 115 000 оцінок показників FAIR.

 

Матеріали з сайту https://mon.gov.ua/