25 січня виповнюється 265 років від дня народження Роберта Бернса (1759-1796), шотландського поета. «Незвичайна людина», «геніальний поет Шотландії» – так називав Вальтер Скотт Роберта Бернса, бідного селянина, який став видатним художником слова. Вірші поет почав писати під впливом народної поезії. Його творча спадщина складається з пісень, віршів, поем і епіграм, у яких поет реалістично відображав життя знедоленого селянства, виступав проти економічного, політичного і національного гноблення. Він оспівував природу, кохання, високу мораль простих людей. Для поезії Бернса характерні волелюбність, життєрадісність, глибокий гуманізм, демократизм, самобутність та художня досконалість. Творчість Бернса поціновували українські поети. Т. Шевченко називав Бернса «поетом народним і великим». І. Франко проводив паралель між Т. Шевченком і Бернсом. Леся Українка радила братові Михайлові включити твори Бернса до антології найкращих зразків світової поезії українською мовою. П. Грабовський у листах до І. Франка із заслання писав, що пісні Бернса «щиро народолюбні…». Вперше українською мовою твори Бернса з’явилися у 1870-х. 1874 р. було опубліковано баладу Бернса «Іван Ячмінь» («John Barleycorn») у перекладі поета з Полтавщини В. Кулика.

Джерело: https://vue.gov.ua/Бернс,_Роберт