2 жовтня 1906 р. у місті Охтирка на Сумщині народився Іван Багряний (справжнє ім’я Іван Павлович Лозов’ягін), поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч. У молоді роки він вчителював, обіймав низку посад в різних організаціях, працював на шахтах Донбасу. Писав вірші, здійснив поїздку по Україні. Входив до опозиційного літературного об’єднання «МАРС» («Майстерня революційного слова»), його твори нещадно критикувалися за принципову українську позицію. У 1932 р. був заарештований та засуджений на три роки заслання на далекий Схід, звідки намагався втекти, але був спійманий. За спробу втечі отримав ще 3 роки. Після повернення, у 1938 р., заарештований вдруге – цього разу за «участь у націоналістичній контрреволюційній організації». Після двох років в’язниці через брак доказів був випущений на волю. Пережите описав в автобіографічному романі «Сад Гетсиманський» (1950) – творі, що на два десятиліття випередив знаменитий «Архіпелаг ГУЛАГ» Олександра Солженіцина. Під час німецько-радянської війни переїхав у Галичину, приєднався до українського підпілля. Написав романи «Тигролови» («Звіролови»), «Люба», поему «Гуляй-Поле».

В 1945-му емігрував до Німеччини, де помер 25 серпня 1963-го в Новому Ульмі. Незадовго перед тим висувався на Нобелівську премію з літератури.

Пропонуємо переглянути буктрейлер до книги Івана Багряного «Тигролови».

Джерело: https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/zhovten/2/1906-narodyvsya-ivan-bagryanyy-pysmennyk