1-2 травня

 

  День міжнародної солідарності трудящих

                        

День міжнародної солідарності трудящих відзначається у світі уже понад120 років. Першого травня 1886 року в Нью-Йорку, Філадельфії, Чикаго таінших містах США робітники оголосили страйк проти 10-15-годинногоробочого дня й поставили вимогу до власників фабрик зробити робочий день 8-годинним. Зупинилися всі підприємства, люди цілими сім’ями вийшли навулиці.

Страйк очолили члени Міжнародної робітничої асоціації. 3 травня, щобзірвати страйк, господар заводу, біля якого зібралися протестуючі, найнявштрейкбрехерів, які влаштували сутичку із страйкарями. Прибула поліція, відкрила стрілянину, в результаті шістьробітників було убито, а 50 поранено. На наступний день на площі Хеймаркет у Чикаго відбувся мітинг протеступроти поліцейської розправи. П'ятьох організаторів першотравневої демонстрації і страйку в Чикаго булозасуджено до страти, але це не зупинило робітників, і вони продовжили свою боротьбу за скорочення робочогодня. У подальшому першотравневі демонстрації неодноразово закінчувалися зіткненнями з владою.

У липні 1889 року Конгрес II Інтернаціоналу в Парижі (попередник Соцінтерну) на честь загиблих в Чикагоухвалив щороку відзначати 1 травня масовими демонстраціями з висуненням соціальних вимог. Вперше це святобуло відзначено 1890 року в Австро-Угорській і Російській імперіях (у Варшаві), Німеччині, Данії, Бельгії, Швеції,інших країнах. На українських землях, що входили тоді до складу Австро-Угорської імперії, 1 Травня було впершемасово відсвятковано у Львові 1890 р. Після того як у 1905 р. під першотравневі прапори зібралося близько 10тисяч людей, демонстрації почали проводитися регулярно.

З 1897 р. і в Російській, і в Австро-Угорській імперіях, у складі яких знаходилися на той момент землі сучасноїУкраїни, маївки носили яскраво виражене політичне забарвлення. Первісно головною вимогою масовихдемонстрацій було встановлення 8-годинного робочого дня. А вже в СРСР активно використовувалися такожгасла боротьби з мілітаризмом, заклики до всесвітньої революції. Візитівкою ж Першотравня на довгі десятиріччястало гасло "Мир, праця, травень!". У 1992 році Міжнародний день солідарності трудящих був перейменований у свято Весни і Праці. В Україні, яка стала незалежною на той момент, свято зберегло свою колишню назву, 1 і 2травня згідно з Кодексом законів про працю – вихідні дні. У світі 1 Травня як і раніше відзначається якпролетарське свято солідарності.

9 травня

 

День Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.

 

Пам'ять, якій не знати забуття…

9 травня День Перемоги — державне свято в Україні та низці країн, щовходили до складу СРСР. Відзначають 9-го травня — у день, коли 1945 року СРСР та союзники здобули перемогу над Третім Рейхом у Німецько-радянській війні.

Німецько-радянська війна — збройний конфлікт між Німеччиною та СРСР,що тривав з 22 червня 1941 року по 9 травня 1945 року.

"День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні" встановленодержавне свято в результаті прийняття 9 квітня 2015 Верховною РадоюУкраїни проекту закону № 2539 "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 - 1945 років".Серед основних форм увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років визначені,зокрема: встановлення почесної варти біля Вічного вогню, могил Невідомого солдата і Невідомого матроса,покладання вінків, квітів до пам'ятників і меморіалів, присвячених увічненню перемоги над нацизмом тавшанування пам'яті жертв Другої світової війни 1939-1945 років; недопущення фальсифікації історії Другоїсвітової війни 1939-1945 років у наукових дослідженнях, навчально-методичній літературі, підручниках, засобахмасової інформації, публічних виступах представників державних органів, органів місцевого самоврядування,посадових осіб; упорядкування, збереження та спорудження пам'ятників та пам'ятних знаків в пам'ять учасників і жертв Другої світової війни 1939-1945 років, створення музеїв, меморіальних комплексів, присвячених Другійсвітовій війні 1939-1945 років.

В українському законодавстві День Перемоги визначається як день «торжества безсмертного подвигу народу —переможця над фашизмом, всенародної пам'яті про його боротьбу за свободу і незалежність Батьківщини».

 

 

14 травня

 

День Матері

 

Найвеличніше право жінки - бути матір'ю.

(Л. Ютанг)

В 2017 році День матері в Україні припадає на 14 травня. У багатьохкраїнах світу відзначають День матері 13 травня. В Україні - цей деньвідзначається в другу неділю травня відповідно до Указу ПрезидентаУкраїни від 10 травня 1999 року № 489/99.

Історія свята така: у 1908 році молода американка Анна Джервіс зФіладельфії виступила з ініціативою вшановування матерів у пам’ять про свою матір, яка передчасно померла. Анна писала листи до державнихустанов, законодавчих органів, видатних осіб із пропозицією один день уроці присвятити вшануванню матерів.

Її старання увінчалися успіхом - в 1910 році штат Вірджинія перший визнав День Матері як офіційне свято. Хочапо суті це - свято вічності: з покоління в покоління для кожного мама - найголовніша людина для своїх дітей.

Безумовно, День матері - це одне з самих зворушливих свят, тому що кожен з нас з дитинства і до своїх останніхднів несе в своїй душі єдиний і неповторний образ - образ своєї мами, яка все зрозуміє, простить, завжди пожалієі буде самовіддано любити незважаючи ні на що.

Щастя й краса материнства в усі століття оспівувалися кращими художниками і поетами. І невипадково - від того,наскільки шанована в державі жінка, яка виховує дітей, можна визначити ступінь культури й благополуччясуспільства. Щасливі діти ростуть в дружній родині й під опікою щасливої матері.

 

 

15 травня

 

Міжнародний день сім’ї

15 травня увесь світ відзначає Міжнародний день сім’ї встановленийГенеральною Асамблеєю ООН у 1993 році. Встановлення цього дня покликанезвернути увагу громадськості різних країн на численні проблеми сім’ї.

ООН розглядає сім'ю як базовий елемент суспільства, тому, вважають ворганізації, коли зневажаються основні права однієї сім'ї, під загрозоюзнаходиться все людство.

Слово "родина" походить від кореня "род", "рід", що говорить саме за себе. "Сім'я" має відношення до семені та продовження роду, тобто народження івиховання дітей, яке традиційно вважається основним призначенням створення сім'ї.

Сім`я завжди була і залишається берегинею людських цінностей, традицій та культури. З сім’ї починається життялюдини, тут відбувається формування її як громадянина. Вона - джерело любові, поваги, солідарності таприхильності, те, на чому будується будь-яке цивілізоване суспільство. Тому союз сім'ї і держави - необхідназастава процвітання і добробуту його громадян. Благополуччя сім'ї завжди залишатиметься мірилом розвитку іпрогресу країни. Жодна нація, жодне цивілізоване суспільство не обходилися і не зможуть обійтися без сім’ї.Сім’я – це основа основ і для кожної людини і для кожної держави. В нашій державі теж споконвічно складалисятрадиції, спрямовані на зміцнення сімейних, родинних зв’язків, відповідальності батьків за виховання дітей. Аджебуде жити сім’я – буде жити й процвітати Україна!

 

 

18 травня

 

Міжнародний день музеїв

 

Міжнародний день музеїв з'явився в календарі в 1977 році, коли начерговому засіданні ICOM (International Council of Museums — Міжнароднарада музеїв) було прийнято пропозицію російської організації проустанову цього свята.

І з 1978 року цей день відзначається щорічно більш ніж у 150 країнах.

За словами Жака Перо, президента ICOM: «Музеї повинні зайняти місце всерці суспільства і бути відкритими громадськості. Розвиток нашихустанов залежить у великій мірі від допомоги громадськості, і ми повиннізапропонувати їй можливість підтримати наші цілі і взяти участь у нашій роботі. Таким чином, необхідно, щобмузеї і суспільство працювали разом, в дусі творчості та інновацій».

Кілька цікавих фактів про музеї: Капітолійський Музей (Capitoline Museums), найстаріша публічна колекція мистецтв в світі, почав свою роботу в 1471 році, коли папа Сикст IV пожертвував ряд важливих для народу Рима древніх скульптур; музей Ватикану (Vatican Museums), другий найстаріший у світі музей, він почав свою історію з моменту першої публічної виставки, котра складалася так само з представлених публіці колекції скульптур, збирання якої було ініційовано Папою Юлієм II ще в 1506 році; Британський музей (British Museum) вперше був відкритий для публіки 15 січня 1759 року.

Значимість музеїв складно переоцінити. Вони дарують нам знайомство з багатою культурною спадщиною людства, дозволяють заглибитися в далеку історію і отримати безцінний досвід для майбутнього життя. Експонати, що збираються музеями, дають можливість зберегти давні традиції різних народів, демонструють новим поколінням шлях, який пройшли наші предки, і допомагають уникнути тих помилок, які вони здійснювали. Те, що музеї є свого роду скарбницями пам’яті, джерелами духовних набутків того чи іншого народу, що вони зберігають у собі згустки часів далеких і дарують відвідувачам трохи знань про ті часи, ніхто не заперечує. «Народ, який забув своє минуле, не має майбутнього», – слова Платона як найкраще відображають всю важливість тієї інформації, яку музейні колекції дозволяють отримати кожній сучасній людині.

Музеї — це справжні культурні скарбниці, що стверджують сучасне, пов'язуючи його із минулим. Це подарунок нащадкам і послання в майбутнє!

 

 

20 травня

 

День Європи

 

В 2017 році День Європи в Україні припадає на 20 травня. З 2003 року втретю суботу травня в Україні відзначається День Європи відповідно до Указу Президента № 339/2003 від 19 квітня 2003 року.

Відправною точкою на шляху до встановлення Дня Європи вважаєтьсяДекларація Шумана.

9 травня 1950 року в Парижі міністр закордонних справ Франції Робер Шуман закликав Францію, Німеччину та інші європейські країни об’єднати їхнівугільну та сталеливарну галузі промисловості (основи нарощування військової техніки) та віддати їх вуправління нової наднаціональної структури. Це стало «наріжним каменем Європейської федерації». Завдякиоб’єднанню економічних зусиль і розподілу досягнутих результатів європейські країни уникнули накопиченнявійськової могутності одна проти одної, що і забезпечило мир в Європі.

Три з половиною десятиліття тому на Міланському саміті 1985 лідери ЄС вирішили увічнити день проголошенняДекларації Шумана та постановили щорічно відзначати «День Європи».

У День Європи жителі України відзначають день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту.

 

 

24 травня

 

105 років від дня народження Михайла Панасовича Стельмаха (1912—1983), українського прозаїка, поета, драматурга.

 

Михайло Панасович Стельмах народився 24 травня 1912р. у селі Дяківці Літинськогорайону на Вінниччині в родині незаможного хлібороба.

Перші його віршові спроби припадають на тридцяті роки, коли він по закінченніВінницького педагогічного інституту (1933) вчителює спочатку на рідному Поділлі, а потіму школі села Літки на Київщині. Паралельно з роботою вчителя Стельмах працює і якзбирач народнопісенних скарбів; пізніше (після Великої Вітчизняної війни) він деякий часвдосконалював професійні навики фольклориста на посаді наукового співробітника вІнституті фольклору та етнографії АН УРСР.

Перша збірка поезій «Добрий ранок» виходить під редакцією А. Малишка 1941 року.

Перебуваючи у лавах Радянської Армії, М. Стельмах зустрів Велику Вітчизняну війну. У 1941р. отримав важкепоранення в голову і спину. Після тривалого лікування — знову на фронті. Списаний медкомісією зі служби вартилерійській частині, працює спеціальним кореспондентом газети «За честь Батьківщини» (ПершийУкраїнський фронт). Залікувавши друге важке поранення (липень 1944р.), він повертається до лав захисниківВітчизни і закінчує війну на німецькій землі.

1943 роком датується початок роботи над вимріяним ще до війни великим прозовим твором. Праця над нимтривала вісім років; частини твору "На нашій землі" (1949) та "Великі перелоги" (1951) створили в цілокупності(після кількох "проміжних" редакцій окремих частин) об'ємний роман-хроніку під назвою "Велика рідня". Романбув удостоєний Державної премії Союзу РСР і започаткував серію епічних полотен:

1957р. — роман "Кров людська — не водиця", написаний до 40-річчя Великого Жовтня;

1959р. — роман "Хліб і сіль", який разом з обома попередніми епічними творами письменника був удостоєнийЛенінської премії 1961р.;

1961р. — роман "Правда і кривда", несподіваний своєю публіцистичною "відкритістю";

1969р. — роман "Дума про тебе".

Останній роман — "Чотири броди" (1979, Державна премія УРСР ім. Т. Г. Шевченка 1980р.), як і "Велика рідня" і "Дума про тебе", об'єктом зображення має українське село 30-х років і часів Великої Вітчизняної війни. Цейроман, який справедливо вважають творчим заповітом видатного письменника, складно і довго йшов до читача.Це пояснюється тим, що в ньому автор порушив заборонені тоді теми — голоду 1933 року, сталінських репресій,атмосфери недовіри та донощицтва, що панували в ті роки, свавілля партійних керівників.

У 1957р. вийшла друком п'єса "Золота метелиця", яка поклала початок низці драматичних творів: "Кров людська— не водиця", 1958; "Правда і кривда", 1965; "Зачарований вітряк", 1966; "На Івана Купала (Дума про Морозенка)", 1966; "Кум королю", 1967; "Дума про любов", 1971.

Михайло Стельмах — знаний далеко за межами нашої країни романіст, поет, драматург, повістяр ("НадЧеремошем", 1952; "Гуси-лебеді летять", 1964; "Щедрий вечір", 1967), вчений-фольклорист.

Помер письменник 27 вересня 1983p.