Підвищення конкурентоспроможності медичних центрів: стратегічні підходи

В статті розглядають стратегічні підходи до підвищення конкурентоспроможності медичних центрів через впровадження інноваційних технологій та поліпшення пацієнтського досвіду

---

digital platforms in a digital educational environment (ЦИФРОВА ПЛАТФОРМА ЯК ІНСТРУМЕНТ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ОСВІТИ)

Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій та їх інтеграція в усі сфери діяльності людини та суспільства впливає на особистість, виробництво, наукові дослідження, освіту, культуру, побут, соціальні відносини та інші процеси. Так відбувається цифрова трансформація суспільного розвитку. Зокрема цифровізація освіти стає неодмінною вимогою реформи освітньої галузі, головним завданням ефективного розвитку інформаційного суспільства в Україні. Головна мета цього процесу – якісна освіта на всіх рівнях. Цифрові платформи можуть забезпечити освітній процес, включаючи відбір здобувачів освіти, надання їм інтерфейсу для завантаження, зберігання та надання доступності здобувачам освіти, завантаження цифрового освітнього контенту на персональні пристрої учасників навчання в галузі, взаємодія на відстані, проведення планового контролю знань і сертифікатів, діагностування успішності здобувачів освіти. Для досягнення мети були використані методи порівняльного аналізу та синтезу, теоретичного узагальнення, систематизації та логічного узагальнення. Надано визначення терміну «цифрова платформа», визначено проблеми, переваги та недоліки, пов’язані з їх функціонуванням. Показано, що найбільш логічний спосіб трансформації освітньої програми з точки зору цифровізації – це підключення її до цифрової платформи. Цифрова реальність обумовлює визначення педагогічних пріоритетів, перегляд форм, методів, засобів і технологій навчання, виховання й розвиток здобувача освіти. Цифровізація освіти в Україні вимагає об’єднання зусиль вчених і практиків педагогічної та психологічної наук, фахівців цифрових технологій для міждисциплінарного розв'язання сучасних проблем організації цифрового освітнього процесу. Цифрова платформа може інтегрувати цифрові технології для більш ефективного надання значущого змісту навчального процесу незалежно від виду освітньої програми та за умов цифровізації стає головним елементом в архітектурі управління сферою освіти за умов цифровізації.

---

МІЖНАРОДНІ АСПЕКТИ ВИБОРУ ПОКАЗНИКІВ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РИЗИКУ ДІЯЛЬНОСТІ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ КИТАЮ

МІЖНАРОДНІ АСПЕКТИ ВИБОРУ ПОКАЗНИКІВ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РИЗИКУ ДІЯЛЬНОСТІ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ КИТАЮ Стаття присвячена дослідженню міжнародних аспектів вибору показників для оцінювання економічного ризику діяльності малих підприємств Китаю. Розглянуто основні критерії відбору показників для оцінювання економічного ризику діяльності малих підприємств Китаю, враховуючи специфіку бізнес-середовища. Стаття аналізує вплив міжнародних аспектів вибору стратегій управління економічним ризиком для малих підприємств Китаю. Зокрема, досліджуються варіації підходів до оцінювання економічного ризику діяльності малих підприємств Китаю в контексті глобальних економічних тенденцій та міжнародних стандартів.

---

information and analytical tools of international business: methodical recommendations for course work for students specialty 292 "international economic relations" of the educational program "international business" the first (bachelor's) level / compilation. i. p. otenko, s. a. achkasova – kharkiv: s. kuznets khnue, 2024. – 35 p. independent electronic text network publication

Information and analytical tools of international business: methodical recommendations for course work for students specialty 292 "International Economic Relations" of the educational program "International Business" the first (bachelor's) level / Compilation. I. P. Otenko, S. A. Achkasova – Kharkiv: S. Kuznets KhNUE, 2024. – 35 p. Independent electronic text network publication

---

ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ МОЛОДІ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ ТА ШЛЯХИ ЇХ ПОДОЛАННЯ

У дослідженні розглядається роль соціальної безпеки в національному захисті України. Виявлено відсутність єдиної системи дослідження соціальної безпеки, проте спостерігається тенденція до розроблення методологічного інструментарію для її ефективного функціонування. Доведено доцільність вивчення соціальної безпеки як чотирьохрівневої ієрархічної структури, особливо актуальним є вивчення соціальної безпеки людини як нанорівня соціальної безпеки, зокрема в умовах війни. У контексті сучасних перетворень в Україні, спричинених вторгненням РФ та складними соціально-економічними та політичними процесами, акцентовано увагу на важливості дослідження аспектів соціальної безпеки молоді, враховуючи її вплив на формування та вразливість цієї групи населення. Виокремлено ключові виклики та проблеми соціальної безпеки молоді в умовах воєнного стану, запропоновано шляхи подолання виділених проблем. Особливий акцент робиться на необхідності спеціальної уваги та підтримки для молоді в умовах конфлікту для забезпечення їхнього благополуччя та майбутнього.

---

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТАТУСУ БІЖЕНЦЯ ТА ОСОБИ, ЯКА НАБУЛА ТИМЧАСОВОГО ЗАХИСТУ, В УМОВАХ ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ (ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД)

У статті досліджуються питання співвідношення правового статусу біженця та особи, яка набуває тимчасовий захист, їх особливості шляхом порівняння інститутів притулку та тимчасового захисту. Як критерії порівняння, обрано правову основу, суб’єктний склад, підстави набуття відповідного статусу, обсяг прав та обов’язків.

---

ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗЕЛЕНИХ ІНВЕСТИЦІЙ В УКРАЇНІ

У статті досліджено стан та проблеми правового регулювання зелених інвестицій в Україні. Українське довкілля вже істотно страждає від воєнних дій: пошкоджені природні екосистеми, забруднені водні джерела та понищена дика природа. Промислові підприємства в умовах скрутного економічного становища, на жаль, не завжди приділяють достатню увагу екологічним принципам. Це призводить до збільшення кількості відходів, які потрапляють у природне середовище, забруднюють ґрунти та водойми, а також до неконтрольованого використання природних ресурсів без необхідного відновлення. Змінити ситуацію можливо шляхом екологізації, або екологічних інвестицій.

---

ПРОБЛЕМИ ТИМЧАСОВОГО ЗАХИСТУ УКРАЇНЦІВ ЗА КОРДОНОМ ПІД ЧАС ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ (ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД)

У статті досліджуються проблемні питання регулювання тимчасового захисту українців за кордоном, пов’язані із застосуванням Директиви 2001/55/ЄС про мінімальні стандарти для надання тимчасового захисту у разі масового напливу переміщених осіб та про заходи, що сприяють збалансованості зусиль між державами-членами щодо прийому таких осіб та відповідальності за наслідки такого прийому. Встановлено, що після початку збройного нападу Російської Федерації на Україну 24 лютого 2022 року для забезпечення безпеки, збереження життя та здоров’я громадяни України вимушені бути виїхати за межі держави. 4 березня 2022 року Рада Європи у Імплементаційному рішенні 2022/382 визнала існування масового припливу переміщених осіб з України в сенсі статті 5 Директиви 2001/55/ЄC, наслідком чого було ухвалено рішення про застосуванням механізму тимчасового захисту. Цей механізм передбачає застосування державами-членами мінімальних стандартів тимчасового захисту до переміщених осіб, що регламентують прийому та проживання осіб, які користуються тимчасовим захистом. Такі зобов’язання держав-членів мають бути справедливими та забезпечувати відповідний рівень захисту таким особам. Директива 2001/55/ЄС встановлює необхідність встановлення механізму солідарності для досягнення балансу зусиль між державами-членами щодо прийому переміщених осіб. Цей механізм повинен складатися із двох компонентів: фінансового і щодо фактичного прийому осіб у державах-членах. З’ясовано, що зважаючи на те, що стандарти і заходи є взаємопов’язаними та взаємозалежними з міркувань ефективності, узгодженості та солідарності і, зокрема, для запобігання ризику повторних переміщень, визначені єдиним документом – вказаною Директивою, кожна держава-член самостійно визначає і деталізує умови прийому осіб та їх фінансового забезпечення (підтримки). Внаслідок довготривалості акту агресії окремі держави (Швейцарія, Чехія, Ірландія та Норвегія) вже не мають можливості забезпечити мінімальні стандарти і гарантії і тому створюють умови для повернення переміщених осіб до України, зокрема, шляхом надання фінансової допомоги. У попередні періоди Директива 2001/55/ЄС застосувалася до країн колишньої Югославії і після припинення підстав для тимчасового захисту країни, які приймали тимчасово захищених осіб, змушені були їх примусово депортувати, оскільки добровільну репарацію використали не всі. Після спливу трирічного строку надання тимчасового захисту українцям, який спливе 4 березня 2025 року, знову постане питання перед країнами щодо продовження (чи не продовження) дозволів на проживання українцям, які перебувають під тимчасовим захистом. Визначено, що застосування Директиви 2001/55/ЄС пов’язано переважно з регулюванням питань публічно-правового регулювання. Але внаслідок збільшення міграції, кількості відносин за участю іноземного елемента, виникла потреба дослідження впливу Директиви 2001/55/ЄС на міжнародні приватно-правові відносини та правильності застосування колізійних прив’язок у контексті згаданої Директиви 2001/55/ЄС. У ході дослідження зроблено висновок, що основними проблемними питаннями є різноманітність правового регулювання тимчасового захисту українців у різних європейських країнах, застосування ними до осіб, які отримали тимчасовий захист, національного законодавства, зокрема, у сфері оподаткування, працевлаштування, соціального захисту та захисту прав неповнолітніх.

---

УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ МАРКЕТИНГУ ВНУТРІШНЬОГО ТУРИЗМУ

АНОТАЦІЯ Касенкова К. В. Управління розвитком інноваційних технологій маркетингу внутрішнього туризму. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 242 Туризм і рекреація (24 – Сфера обслуговування). Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця, Харків, 2023. У дисертаційній роботі узагальнено теоретичні основи управління розвитком інноваційних технологій маркетингу внутрішнього туризму та розроблено практичні механізми удосконалення їх використання на ринку туристичних послуг. У першому розділі розглянуто генезис понятійно-категоріального апарату розвитку внутрішнього туризму. Розглянуто вплив туризму на економічний, соціальний та культурний сектор. Проаналізовано наукову літературу і доробки вітчизняних й закордонних авторів та виявлено недостатність розгляду негативного впливу туризму на екологічний та економічний сектор (в тому числі дефіцит необхідних ресурсів задля задоволення потреб і місцевого населення, і відвідувачів, викликаний неузгодженістю дій місцевих органів самоврядування та стейкхолдерів). Розглянуто теоретичний базис маркетингу дестинацій, процес формування маркетингової стратегії для розвитку внутрішнього туризму, розглянуто теоретичне підґрунтя функціонування організацій з маркетингу дестинацій та досвід інших країн в формуванні подібних організацій. Сформульовано, що якісно розроблена маркетингова стратегія завжди спрямована на підвищення конкурентоспроможності, при цьому наслідки неефективного використання маркетингового інструментарію можуть призвести до втрати захопленої частки ринку. Виокремлено необхідність використання бенчмаркінгу для переймання позитивного досвіду та впровадження оригінальних інструментів для залучення споживачів туристичних послуг. Розглянуто сучасні технології маркетингу взаємовідносин в галузі туризму, зокрема проаналізовано формування сучасних концепцій маркетингу. Маркетинг проходить чергову стадію бурхливого розвитку та інструменти класичного маркетингу трансформуються і удосконалюються. Доведено, що слабке інформаційне забезпечення стратегічного управління підприємствами сфери обслуговування призводить до критичних відхилень в системі їх управління в умовах ринку, що призводить до різкого зниження потенціалу конкурентоспроможності як окремої компанії, так і галузі в цілому, що може негативно впливати на розвиток туристичної дестинації. Проаналізовано можливості використання технологій нейромаркетингу для розвитку внутрішнього туризму та узагальнено досвід використання окремих інструментів нейромакетингу в ґалузі туризму згідно до досліджень закордонних авторів. Удосконалено категорійно-понятійний апарат та уточнено сутність дефініції «інноваційні технології маркетингу», яке на відміну від існуючого, розширено з урахуванням нових комунікаційних каналів, технологій збору інформації та інструментів нейромаркетингу. На сьогоднішній день нейромаркетинг – це напрямок, що розвивається, переваги якого не оцінені повністю. За результатами проведених досліджень показано можливості використання нейромаркетингу в аналізі попиту споживачів туристичних послуг. Визначено напрями використання методів нейромаркетингу як інструментарію маркетингу внутрішнього туризму. Проведений аналіз поведінкової реакції споживачів туристичних послуг на фото- й відеоконтент туристичних атракцій та дестинацій показав можливість ідентифіковувати та визначати ти з них, що найбільш привертають увагу туристів та спонукають до їх відвідування. Більше того, інструменти нейромаркетингу можуть бути використані для аналізу тілесної мови та емоційної виразності відгуків туристів, що дозволяє отримати більш повну картину про їхні переживання та думки щодо туристичних послуг та продуктів. У другому розділі проведено аналіз внутрішнього туристичного ринку України та оцінку кваліметричним методом туристичних перспектив за областями. Проаналізовано можливості використання агрегаторів рекламних платформ для розвитку внутрішнього туризму. Через розвиток комунікаційних каналів та аналітичних систем, що збирають інформацію щодо потенційних споживачів послуг (не тільки туристичних), система маркетингу трансформувалась та вимоги щодо туристичних послуг видозмінювались, що можна спостерігати за допомогою агрегаторів рекламних платформ. Для наочної демонстрації можливостей первинного аналізу проведено аналіз попиту на екотуризм на платформі Google Trends. Розглянуто переваги використання аналізу гіперпосилань. Для аналізу посилань було обрано 10 джерел: 6 джерел, які виділено окремо як інформаційні платформи де зосереджена інформація про різні туристичні атракції, новини ґалузі туризму, повідомлення про тематичні заходи тощо, та 4 джерела, які репрезентують туризм на державному рівні, рівні дотичної асоціації, туристичної дестинації та туристичної атракції. Розглянуто напрями та можливості використання територіального брендингу як інструменту розвитку внутрішнього туризму та основні принципи при формуванні регіонального бренду. Виокремлено 5 етапів процесу формування брендового туристичного продукту: аналітична, концепційна, вирішальна, впровадження та фаза контролю. Розглянуто основні моделі та виокремлено основні функції брендингу туристичних дестинацій. Узагальнено досвід інших країн щодо брендингу територій та проаналізовано загальні параметри, за якими споживачі туристичних послуг оцінюють туристично-рекреаційні комплекси (ТРК). Здійснено аналіз наявної мережі туристичних дестинацій України, які мають власні бренди, за результатами якого виявлено відсутність загальної системи формування та контролю над суббрендами. Масштабуючи проблемне питання, виокремлено найбільш пріоритетні ТРК в контексті формування туристичної політики України та розробки загальної стратегії формування бренду України задля приросту туристичних потоків, розвитку внутрішнього туризму та підвищення рівня впізнаваності України на міжнародній арені. Проведено аналіз можливостей використання цифрових технологій для управління розвитком інноваційних технологій маркетингу внутрішнього туризму. Узагальнено та систематизовано інформацію щодо перспектив використання соціальних мереж як інструменту реклами на ринку туристичних послуг. Виокремлено можливості використання CRM та CDP систем туристичними підприємствами для персоналізації туристичного попиту на послуги внутрішнього туризму в Україні. У третьому розділі визначено, що фокус цікавості внутрішніх туристів зосереджений на суббрендах, оскільки збірний бренд, в даному випадку національний бренд України, їх не цікавить, так як вони є громадянами країни, і загальний образ країни в них буде асоціюватися з домівкою. Тим не менш, розвиток національного бренду та суббрендів необхідний як для внутрішнього, так і в’їзного туризму. Удосконалено теоретичні підходи щодо інтеграції комплексу інноваційних технологій маркетингу внутрішнього туризму до системи управління розвитком туристичного ринку країни та механізмів їх реалізації, які у порівняні з наявними розробками, враховують інтереси стейкхолдерів й ґрунтуються на взаємодії організацій з маркетингу дестинацій, держави та стейкхолдерів, що безпосередньо зацікавлені в розвитку території. Розроблено та запропоновано Запропоновано модель взаємодії для формування та корегування національного бренду, формування та корегування національного бренду, згідно до якого обов’язки щодо формування національного бренду та функцію комунікації бере на себе держава, DMO, у свою чергу, розвивають та контролюють розвиток мережі брендів дестинацій відповідно до стратегії розвитку національного бренду та надають аналітичний супровід потоків туристів за відповідною дестинацією. Запропоновано механізм аналізу та моніторингу мотивації та шляху туристу: запропоновано розподіл функцій, інформаційних платформ та ІТМВТ відповідно до етапів споживання туристичного продукту. Цей механізм дозволяє впроваджувати його на місцевих рівнях, після чого об’єднувати дестинації в кластери без необхідності перерозподілу завдань та додаткової інтеграції, але й без втрати ідентичності кожного бренду туристичної дестинації. Запропоновано методичний підхід до оцінювання туристичної привабливості дестинацій, який ґрунтується на анкетному опитуванні експертів, бальному оцінюванні й статистичних показниках та, у порівнянні з наявними розробками, дає змогу визначити ступінь розвитку туристичної інфраструктури, популярності туристичного бренда та суб’єктивну складову оцінки туристами туристичної атракції. Для визначення можливості використання технології айтрекінгу як інноваційного інструментарію маркетингу туристичних дестинацій було поставлено експеримент. Завдяки отриманим в ході експерименту результатам оцінено можливості використання технології айтрекінгу як інструменту маркетингу внутрішнього туризму, зокрема розвитку туристичних дестинацій. Була розроблена теоретична основа для ідеї створення бренду для конкретної території, як частини стратегії розвитку внутрішнього туризму. Вона включає теоретичні концепції, які служать фундаментом для побудови туристичної привабливості цієї території. Дослідження виявило ключові чинники, які впливають на розвиток бренду території. В результаті визначено інноваційні інструменти для його просування, включаючи комунікаційні канали, маркетингові стратегії та створення спеціалізованих організацій, які займаються маркетингом туристичних напрямків. Окремі результати дисертаційної роботи Касенкової К.В. «Управління розвитком інноваційних технологій маркетингу внутрішнього туризму» є частинами наукового дослідження Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця за темою «Забезпечення ресурсного потенціалу внутрішнього туризму з використанням інноваційних маркетингових технологій» (номер державної реєстрації 0121U113109), а саме Розділ І «Використання інноваційних маркетингових технологій в контексті розвитку внутрішнього туризму», а також за темою «Управління взаємодією малих та великих туристичних підприємств на основі використання інноваційних маркетингових технологій для розвитку спеціалізованих видів туризму» (номер державної реєстрації 0121U110945), а саме Розділ ІІІ «Інноваційні маркетингові технології в контексті розвитку спеціалізованих видів туризму», що підтверджує актуальність та цінність її напрацювань. Практична цінність окремих результатів підтверджується їх упровадженням у діяльність підприємств, зокрема, в ТОВ «Мост Ай Ті» були використані результати та пропозиції щодо розроблення маркетингової кампанії та визначення стратегічних векторів розвитку інноваційних технологій для використання в бізнес процесах. Реалізація цих доробок на практиці дозволяє досягати загальних та комплексних результатів у сфері управління маркетинговими кампаніями, налагоджувати основні комунікаційні канали при побудові брендів та суббрендів (довідка №170/4 від 02.07.22). Окремі результати були впроваджені в ТОВ «Укроагрокомплекс», де було зазначено, що результати дослідження Касенкової К.В. були використані при розробленні загальної маркетингової інтернет-кампанії та визначенні основних комунікаційних зв’язків в контексті управління розвитком інноваційних технологій маркетингу. Результати дослідження та пропозиції автора були впроваджені та показали свою ефективність стосовно основних бізнес-процесів, які використовувались при розробці та реалізації маркетингової політики, впорядкували та систематизували комунікаційні процеси та відіграли важливу роль у вирішені питань щодо перспектив створення суббрендів (довідка №27/1 від 09.05.22). Ключові слова: внутрішній туризм, маркетинг дестинацій, управління розвитком, інноваційні технології маркетингу.

---

Утворення конкурентних переваг підприємства в умовах нестійкої економічної ситуації

Розглянуто сучасну економічну ситуацію в Україні та вплив надзвичайних обставин, таких як воєнний стан, на конкурентну боротьбу, яку зазнають місцеві підприємства. Підкреслено необхідність постійної переоцінки та розробки нових методів формування конкурентних переваг в умовах зростаючої конкуренції як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку. Окреслено різні підходи до досягнення конкурентоспроможності, включаючи підвищення виробничої ефективності, інновації, маркетингову політику та антикризове управління. Основну увагу акцентовано на важливості розгляду можливостей експорту як засобу зменшення конкуренції на внутрішньому ринку.

---