Ця віртуальна виставка створена на основі фонду рідкісних видань Бібліотеки Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця.

Свято Всесвітній день авіації та космонавтики з'явилось на честь першого польоту у космос людини і тим самим воно підкреслює нестримну жагу людського роду до пізнання нових знань. Україна і космос – нероздільні. Українське походження мали такі творці теорії польотів у світовому просторі, як Костянтин Ціолковський (до речі, повне прізвище Циолковський-Наливайко), Микола Кибальчич, Юрій Кондратюк. В Україні, у Львові, з’явилася одна з перших у світі обсерваторія.

            На Галичині вивчення астрономічних подій почалось з уродженця міста Дрогобича – Юрія Котермака (1450 – 1494). Свої праці він підписував як Magistri Georgii Drohobicz de Russia, з чого в історію увійшов як Юрій Дрогобич. Завдяки його праці у Кракові утворилась потужна наукова школа, результатом якої стало заснування першої в Європі кафедри математики й астрономії при Краківській академії. Саме цю кафедру пізніше закінчить Микола Коперник (1473 – 1543). Цілком можливо, що польський астроном був учнем Юрія Дрогобича.

            Публікація головного твору великого польського астронома і математика Миколая Коперника "Про обертання небесних сфер", у якому викладено його геліоцентричну систему світу, стала тією подією, з якої історики ведуть відлік першої наукової революції ХVI – ХVIII століть. На початку 1530-х років робота Коперника над створенням нової теорії та її оформленням у праці "Про обертання небесних сфер" була в основному закінчена. До того часу майже півтора тисячоліття проіснувала система побудови світу, автором котрої був давньогрецький учений Клавдій Птолемей. Коперник же вважав, що людина сприймає рух небесних тіл так само, як і рух різноманітних предметів на Землі, коли вона сама рухається. До часів, коли жив Галілей (1564 – 1642), чимало людей вірили, що Сонце, планети та зірки обертаються довкола Землі. Галілей довів істинність геліоцентричної моделі будови світу. Потім сам сконструював телескоп. Пристрасть Галілео Галілея до астрономії дозволила йому відкрити багато небесних об’єктів. Ніколи за все життя не покидаючи межі Італії, Галілей зазнав світової слави. А через багато років космічний апарат "Галілео" покинув навколоземний простір і 13 років поспіль досліджував Юпітер та його супутники.

            Кибальчич Микола Іванович у 1881 р., перебуваючи в ув’язненні, революціонер та інженер-винахідник в очікуванні неминучої смерті встиг викласти на папері свій геніальний задум — проект літального апарата, побудованого за принципом ракети і призначеного для пересування у міжпланетному просторі. «Перебуваючи в ув'язненні, – пише Микола Іванович, – за кілька днів до своєї смерті, я пишу цей проект… Якщо ж моя ідея, після докладного обговорення вченими-спеціалістами, буде визнана здійсненною, то я буду щасливим тим, що зроблю величезну послугу батьківщині і людству».

Схему унікального апарата арештант надряпав уламком ґудзика на стіні каземату. Експерти потім насправді підтвердять, що описаний в проекті літальний апарат міг би триматися у повітрі, а Кибальчич першим висловив ідею застосування реактивних двигунів у повітроплаванні. Проте, тоді навесні 1881 року, проект Кибальчича опинився в архіві департаменту поліції. Тоді Миколі Кибальчичу вдалося передати папери з розробленим проектом адвокату. Він привернув до себе увагу вже в XX ст., коли почалася ера освоєння космосу.

Значно пізніше до принципів ракетобудування самотужки прийде вчитель з Калуги Костянтин Ціолковський (повне прізвище Ціолковський-Наливайко) Костянтин Едуардович (1857 — 1935) — учений у галузі ракетної техніки, авіаконструктор, основоположник сучасної космонавтики. Предки К. Ціолковського — вихідці з Волині, далекі родичі козацького гетьмана Северина Наливайка, чим учений пишався. Він захоплювався дирижаблями, аеростатами, літаками, потягами на повітряних подушках і, звичайно ж, ракетами. У 1896 р. піонер космонавтики розпочав працю над своєю фундаментальною роботою «Дослідження космічного простору з допомогою реактивного двигуна» (закінчив у 1903). У 1926—1929 рр. К. Ціолковський запропонував оригінальну ідею побудови космічного корабля — багатоступеневу міжпланетну ракету.

Космонавтика — це сукупність галузей науки і техніки, що призначені для дослідження й освоєння космосу й позаземних об'єктів.

            Першому польоту людини в космос передувала напружена праця піонерів космонавтики – мрійників і теоретиків, які пропагували необхідність космічних польотів і теоретично обґрунтовували їх можливість. Одним з піонерів космонавтики був Олександр Гнатович Шаргей, більше відомий як Юрій Васильович Кондратюк. Майже всі пропозиції, обґрунтовані Ю.В.Кондратюком у книгах, які він видав власним коштом у 1919 і 1927 рр., були реалізовані на практиці.

Зокрема, саме його розрахунки лягли в основу розробки траєкторії польоту людини на Місяць. ...Думка про польоти до Місяця і планет Сонячної системи захопила Олександра Шаргея ще під час навчання в гімназії. Він завів зошит, у якому почав записувати свої перші розрахунки й думки, що стосувалися польотів у простори Всесвіту. Тільки в 1920х роках йому на очі потрапив старий номер журналу «Вісник повітроплавання» зі статтею К. Е. Ціолковського про польоти в космос. Як же шкодував Юрій Васильович про те, що це сталося так пізно! "У той же час, – писав Кондратюк, – я із задоволенням побачив, що не тільки повторив попереднє дослідження, хоча й іншими методами, але зробив також і нові важливі внески в теорію літа".

Гризодубов Степан Васильович (1884, с.  Пархомівка Богодухівського пов., тепер Краснокутського р-ну Харківської обл.) — відомий авіаконструктор, винахідник, льотчик, один із організаторів планеризму. У 1910 р. С. Гризодубов побудував із підручних матеріалів аероплан Г-1, зовні схожий на літак братів Райт, але до нього майстер-винахідник самотужки сконструював і приладнав авіаційний чотирициліндровий бензиновий двигун рідинного охолодження. Напевно, цей двигун став першим у Росії бензиновим авіаційним двигуном. Згодом Гризодубов побудував ще два літаки, на одному з яких з успіхом виконував польоти над полем іподрому у 1912—1914 рр.

Великий внесок у справу вивчення космосу зробив харків’янин Барабашов Микола Павлович (1894 — 1971). Засновник Харківського планетарію (1957 р.). Основні напрями наукової діяльності — дослідження оптичних властивостей Місяця, атмосфер та поверхонь планет.

У цей день, 12 квітня, у 1961 році громадянин СРСР майор Юрій Олексійович Гагарін на космічному кораблі «Восток» вперше у світі здійснив орбітальний обліт Землі, відкривши епоху пілотованих космічних польотів. Він зробив один виток навколо земної кулі, який тривав 108 хвилин.

Зараз будь-яка країна світу не може вважати себе сучасною, якщо вона не опікується ракетно-космічною галуззю. А Україна має і розвинену авіаційну, і розвинену космічну галузі. Перший український космонавт Леонід Каденюк вважає, що ракетно-космічна галузь підносить імідж України на космічну висоту. На його думку, можна на пальцях руки перелічити ті країни, які виробляють космічну техніку, ракетоносії, супутники, обладнання для космічної техніки. Україна входить до переліку цих держав. По-друге, Україна бере зараз участь у багатьох міжнародних проектах, їх десь близько 20. Підписані угоди зі Сполученими Штатами Америки, Бразилією, Італією, Японією, Росією, Європейським космічним агентством. Тобто підписано дуже багато угод саме в напрямку дослідження космічного простору.