Шановний Володимире Степановичу!
Колектив бібліотеки ХНЕУ ім. С. Кузнеця щиро вітає Вас із ювілеєм! «Пожелаем Вам мира, быть с ним теснее и в нем преуспеть! Мира в душе, чтобы жизнь не остыла! Только побед и свершений еще!»
Із нагоди дня народження ректора Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця, доктора економічних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки, члена-кореспондента Національної академії педагогічних наук України Володимира Степановича Пономаренка створено цей біобібліографічний покажчик. Матеріали відображають наукову діяльність вченого з міжнародним визнанням, який у травні 2018 року святкує своє 70-річчя.
Пономаренко Володимир Степанович – видатний учений-економіст, відомий численними працями у напрямах стратегічного менеджменту підприємства, проблем розвитку вищої школи, регіонального економічного розвитку, економіко-математичних методів і моделей, сучасних інформаційних технологій, ректор Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця, доктор економічних наук, професор, академік Інженерної академії наук України (2000 рік), академік Академії економічних наук України (2001 рік), академік Міжнародної академії наук інформації, інформаційних процесів і технологій (2002 рік), член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України (2016 рік).
Володимир Степанович Пономаренко народився 7 травня 1948 року
в м. Кролевець Сумської області. Закінчив
середню школу № 5. У 1966 р. вступив до Харківського
інженерно-економічного інституту (ХІЕІ) на факультет механізованої обробки
економічної інформації.
Після успішного захисту дипломного проекту працював у науково-дослідному інституті "Важпромавтоматика" Мінспецбуду УРСР. Робота В. С. Пономаренка в НДІ була пов'язана із системою управління конвеєром; зокрема, потребувала розрахунку страхових запасів комплектуючих.
Після служби у лавах збройних сил він продовжив
працювати в НДІ "Важпромавтоматика",
навчався в аспірантурі ХІЕІ. Працював над проблемами імітаційного моделювання
виробничих процесів (імовірнісним моделюванням на ЕОМ за використовуваною на
той час термінологією); створив імітаційну модель складального конвеєра із
додатковими конвеєрами, розрахувавши їхню синхронізацію. Робота доповідалася на
засіданні вченої ради Інституту кібернетики АН України, де згодом відбувся
захист кандидатської дисертації В. С. Пономаренка «Удосконалення оперативного
управління виробництвом (на прикладі систем конвеєрного складання виробів)».
Працював старшим викладачем, доцентом (з 1981 року) кафедри механізованої обробки економічної інформації ХІЕІ. У червні 1982 року, після проходження спеціальної підготовки та двомісячного стажування у Франції, зокрема, в Університеті Монпельє, був направлений на викладацьку роботу до франкофонних країн. Викладав курс "Регіональне планування і впорядкування територій" в університеті м. Браззавіль, Республіка Конго, у 1982–1985 роках.
Після повернення до Харкова відновлює дослідницьку роботу над проблемами імітаційного моделювання, обіймає посаду завідувача кафедри організації механізованої обробки економічної інформації (з 1986 року), професора (з 1994 року). У 1990-ті роки поглиблено вивчає проблеми стратегічного планування діяльності промислових підприємств в умовах нестабільного зовнішнього економічного середовища. Результати досліджень були покладені в основу дисертації доктора економічних наук "Стратегічне управління підприємством" (1999 рік) та однойменної фундаментальної монографії.
Обіймаючи посади проректора з наукової роботи ХІЕІ
(1993–1998 роки)
і першого проректора (1998–2000 роки) ХДЕУ, В. С. Пономаренко вирішував
завдання інтеграції університету в науково-освітню сферу Української держави,
яка відновила свою незалежність, та адаптування закладу вищої освіти до потреб
економіки, яка здійснювала перехід до вільного ринку. Брав участь у роботі
групи із наукового забезпечення процесу приватизації.
В. С. Пономаренко прагнув стимулювати наукову діяльність професорсько-викладацького складу і, навіть коли ще сам не був доктором наук, домігся створення в університеті докторської ради. Вирішення цього питання у ВАК та інших столичних інстанціях потребувало чималих зусиль, але вони себе виправдали.
У виші збільшилася кількість докторів наук, стали з'являтися свої наукові школи, а це позитивно позначалося і на всеукраїнському, і на міжнародному авторитеті ХДЕУ.
У 2000 році В. С. Пономаренка було обрано ректором Харківського державного економічного університету. Метою своєї діяльності В. С. Пономаренко ставить входження університету до числа тисячі кращих вищих навчальних закладів світу. Наукові досягнення у галузі стратегічного управління та глибоке розуміння закономірностей розвитку сучасної вищої освіти дозволили В. С. Пономаренку розробити і здійснити на практиці систему заходів із перетворення усіх основних напрямів діяльності ХНЕУ ім. С. Кузнеця.
Ним було вироблено концепцію розвитку, засновану на зростанні конкурентоспроможності ХДЕУ, трансформації університету відповідно до потреб ринку праці та вимог національних і європейських стандартів освіти, підтримці його ресурсного забезпечення.
Під керівництвом В. С. Пономаренка було здійснено рішучий прогрес у розвиткові матеріальної бази університету, забезпеченні сучасними засобами потреб навчального процесу та науково-дослідної роботи.
На початку ректорської каденції В. С. Пономаренка університет мав у лише три навчальні корпуси, побудовані у першій половині ХХ століття, загальною площею 13113 кв. м. Ці будівлі були архітектурно роз’єднані між собою. Станом на 2018 р. було введено у дію три нові університетські корпуси, а площа приміщень, які використовуються для навчальної та наукової роботи, зросла до 25399 кв. м. Будівлі були об’єднані, утворивши єдиний університетський комплекс. Число гуртожитків зросло до шести, діє спеціалізований спортивний комплекс.
За рівнем свого технічного оснащення Харківський
національний економічний університет ім. С. Кузнеця
став обіймати передові позиції у місті. Протягом 2000 – 2018 рр. тут були
створені послідовно єдина локальна комп’ютерна мережа, комплекс
комп’ютеризованих навчальних класів і лабораторій, автоматизована бібліотечна
система із виходом до мережі Інтернет, електронні платформи для забезпечення
цифрових технологій доступу для навчальної та наукової інформації (персональні
навчальні системи, репозитарій (електронний науковий
архів), електронні сторінки наукових видань тощо). Вперше серед закладів вищої
освіти Харкова у ХНЕУ ім. С. Кузнеця з’явився вільний доступ до мережі Інтернет за технологією Wi-Fi . Приміщення науково-бібліотечного
корпусу, актовий зал, лекційні аудиторії було оснащено
спеціальними мультимедійними приладами і конференц-системами для проведення
лекцій, навчальних зайнять і публічних заходів. За своїми параметрами вони
також належать до кращих у місті. Лекційні аудиторії відкритого у 2015 р.
нового навчального корпусу виконані за дизайнерським проектом та забезпечують
щонайкращі умови для проведення академічних заходів. Реконструкція гуртожитків
забезпечила студентам ХНЕУ ім. С. Кузнеця умови
проживання, які є безумовно одними із найкращих серед університетів України,
вони повністю відповідають світовому рівню.
Стратегію розвитку університету В. С. Пономаренко
засновував на демографічному прогнозі й поглибленому аналізі тенденцій розвитку
вітчизняної та світової освітньої сфери. Задекларувавши основним завданням
університету формування економічної еліти нашої держави, потрібно було
підтвердити це конкретними кроками. Наголос робився та тому, що сучасна освіта
повинна мати випереджальний характер, орієнтуватися на перспективу розвитку
всіх сфер економіки і вирішення найважливіших завдань, що стоять перед суспільством.
Було очевидно, що національні системи вищої освіти не можуть розвиватися окремо від глобальних процесів і тенденцій, без урахування кон'юнктури світового ринку праці. Потужні інтеграційні процеси щораз більше охоплюють усі сфери життя. А це означає, що настав час і для інтернаціоналізації вищої освіти. У зв'язку з цим необхідно посилити міжнародний компонент в організації підготовки сучасного фахівця. Він має бути мобільним, володіти передовими інформаційними технологіями, іноземними мовами.
Для координації міжнародної діяльності в університеті створили спеціальний структурний підрозділ – відділ міжнародних зв'язків.
На 2018 р. у ХНЕУ ім. С. Кузнеця навчаються студенти із 50 країн світу. Вже у 2014 р. іноземці складали 36 % студентів університету всіх форм навчання.
Важливим проривом стало встановлення партнерських відносин із французьким закладом вищої освіти – Університетом Ліон-2 ім. Люм'єр, із яким було відкрито першу спільну франко-українську магістерську програму.
Надалі було досягнуто швидкого розширення географії міжнародного партнерства та його поглиблення на французькому напрямі. 2009 року ХНЕУ ім. С. Кузнеця приєднався до Міжнародної асоціації франкофонних університетів світу (Agence universitaire de la Francophonie, AUF), до складу Ради якої було обрано В. С. Пономаренка, що не мало прецедентів у Україні. За діяльність із розвитку українсько-французьких освітніх зв’язків В. С. Пономаренка 25 жовтня 2013 р. було нагороджено державною нагородою Франції – Орденом академічних пальм (l'Ordre des Palmes académiques). Знак кавалеру цього ордену, заснованого Наполеоном І, є визнанням видатних заслуг у академічній сфері із боку французького уряду. ХНЕУ ім. С. Кузнеця продовжує розширювати співпрацю у рамках AUF та двосторонніх зв’язків із університетами ім. Люм’єра та Монпельє.
Також, у 2009 р., ХНЕУ ім. С. Кузнеця
приєднався до Європейської асоціації університетів (European
University Association).
У ХНЕУ ім. С. Кузнеця
діють вісім наукових шкіл. Школа, визнаним керівником якої став В. С.
Пономаренко, заявила про себе невдовзі після того, як він сам захистив
докторську дисертацію. Спочатку вона займалася розробленням систем
стратегічного управління промисловими підприємствами, але з часом її діапазон
розширився до розроблення підсистем управління в соціально-економічних системах
різного ієрархічного рівня із широким застосуванням економіко-математичних
методів і сучасних інформаційних технологій. Вона об'єднує приблизно п'ятдесят
осіб, які серйозно займаються наукою – від докторів наук до аспірантів. До кола
їхніх наукових інтересів входили інтегральні проблеми формування інноваційної
моделі розвитку та забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних промислових
підприємств у складі інтегрованих структур бізнесу. Зокрема, вони працювали над
такими держбюджетними темами, як «Стратегічне управління підприємством в
трансформаційний період», «Концепція управління в умовах транзиторної
економіки», «Розробка методів побудови і моделювання інформаційних систем для
управління організаціями в умовах ринку».
До початку 2013 року за наукового керівництва В.
С. Пономаренка було захищено 6 докторських і 17 кандидатських дисертацій за
сімома спеціальностями. Це:
економіка, планування, організація управління
промисловістю і її галузями;
економіка підприємства і організація виробництва;
менеджмент (підприємництво, менеджмент і маркетинг);
економіка і управління підприємствами (за видами економічної діяльності);
економіко-математичні методи;
розвиток продуктивних сил і регіональна економіка;
організація управління, планування і регулювання економікою.
За висновком фахівців, для дисертацій, захищених під науковим керівництвом В. С. Пономаренка, притаманний високий рівень дослідницької культури, їх об'єднує спільність методологічних підходів. Сам же Володимир Степанович як учений, який накопичив великий досвід керівництва закладом вищої освіти, серйозно займається і осмисленням процесів у сфері освіти. Зібраний протягом багатьох років матеріал дозволив йому написати й у 2012 році видати монографію «Проблеми підготовки компетентних економістів та менеджерів в Україні». Автор називає її спробою обґрунтувати необхідність об'єднання зусиль вітчизняної спільноти для вирішення системної проблеми підвищення якості освіти на основі перебудови всього науково-навчального процесу під нове завдання. Саме ж завдання формулюється так: не просто передавати від викладача до учня певний обсяг знань, а вчити останнього результативно їх використовувати в професійній і соціальній діяльності, синтезувати нові знання і, більше того, виховувати творчу, самодостатню особистість.
Володимир Степанович Пономаренко постійно працює
над іміджевою складовою і корпоративною філософією для досягнення успіху на
сучасному ринку освітніх послуг і підтримки міжнародного авторитету університету.
Силу закону в межах університету має розроблений за загальною редакцією
Володимира Степановича і затверджений на конференції трудового колективу
«Кодекс професійної етики та організаційної культури працівників і студентів
Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця». Це дуже ґрунтовний, продуманий до дрібниць
документ на 30 сторінках, який по суті своїй значно ширший за традиційні зводи
правил про те, як себе поводити.
Корпоративна філософія створює фундамент для спільноти, організації. І на цьому фундаменті базуються принципи, яких слід неухильно дотримуватися.
За досягнуті під його керівництвом успіхи В. С.
Пономаренко відзначений низкою нагород. Це й кілька почесних грамот і подяк
Міністерства освіти і науки, і нагрудні знаки «Відмінник освіти України», «За
наукові досягнення», медаль НАПН України «Ушинський К. Д.», почесний знак «За
сприяння органам Державної податкової служби України», два ордени «За заслуги»
ІІ і ІІІ ступенів, подяки Дзержинської районної та Харківської міської рад. 22
червня 2012 року В. С. Пономаренку присвоєно звання «Почесний громадянин міста
Харкова».
В. С. Пономаренко зробив визначний внесок у розроблення
стратегій соціально-економічного розвитку Харківської області. Робота над
першим таким проектом – «Стратегія соціально-економічного розвитку Харківської
області на період до 2011 року» – була розпочата у 2001 році за дорученням
голови Харківської обласної державної адміністрації. В. С. Пономаренко зібрав
сильну в професійному аспекті робочу групу із залученням наукових кадрів і з
інших університетів, і менш ніж за два роки завдання було виконано. За
висновком експертів, розробленій стратегії притаманний яскраво виражений
інноваційний характер. 
В її основу покладено прогресивну ієрархію змісту й мети
соціально-економічного розвитку: якість життя, економічний розвиток регіону та
ефективність використання природно-ресурсного потенціалу. Принципово важливо,
що саме якість життя розглядалася як верхній рівень ієрархії. Використання
такого підходу дозволяло подолати характерний недолік, укорінений у
вітчизняному економічному плануванні, коли мета економічної політики
розглядалася як механічна сукупність не завжди узгоджених між собою економічних
і соціальних показників.
У 2006–2008 роках стратегія соціально-економічного розвитку області була переглянута до 2015 року. А у 2010 році під науковим керівництвом В. С. Пономаренка та професора ХНЕУ, завідувача лабораторії наукових досліджень соціально-економічних проблем суспільства Н. А. Кизима були розроблені "Основи сталого розвитку Харківської області до 2020 року". Вони спираються на рекомендовану ООН концепцію сталого розвитку й теорію економічної безпеки, що передбачає гармонійну взаємодію соціальної, економічної та екологічної складових. Цілі гранично зрозумілі: підвищення рівня та якості життя населення, посилення конкурентоспроможності й конкурентних переваг бізнесу, перехід до комплексного використання потенціалу розвитку регіону
Ще під час роботи над стратегією розвитку у 2002 році Володимир Степанович мотивовано обстоював думку про те, що область може підніматися за рахунок екологічно чистої сільськогосподарської продукції, а для цього в промисловості потрібно зосередити зусилля, насамперед, на сільськогосподарському і енергетичному машинобудуванні.
Знаковим визнанням досягнень університету стало надання йому 14 жовтня 2013 р. імені його колишнього вихованця – Нобелівського лауреата із економіки 1971 р. американського економіста Саймона (Семена) Кузнеця. Ця подія відбулася за схвалення родини науковця – його сина професора Поля Кузнеця і доньки Джудіт Кузнець-Штейн. Рідні Нобелівського лауреата висловили свою цілковиту згоду, зазначивши у листі до В. С. Пономаренка, що для їх видатного батька це було би пошаною.
Актуалізації наукової творчості Семена Кузнеця присвячено започатковану у 2016 році велику щорічну Міжнародну наукову конференцію “Cycles. Economic. Development”. Конференція відбувається на базі ХНЕУ ім. С. Кузнеця на переломі травня – червня; вже перша конференція привернула велику увагу іноземних науковців-економістів. На конференції розглядаються питання реформ і економічного зростання, економічної динаміки, соціально-економічного розвитку суспільства.
20-21 жовтня 2016 року на Загальних зборах Національної академії педагогічних наук України відбулися вибори членів-кореспондентів НАПН України. Володимира Степановича Пономаренка, доктора еономічних наук, професора було обрано членом-кореспондентом НАПН України.
Учений, творча особистість, педагог, керівник впевнено дивиться у майбутнє – такий він, Володимир Степанович Пономаренко, невтомна людина, яка ніколи не зупиняється на досягнутому.
Матеріали, представлені у біобібліографічному покажчику, зацікавлять науковців,
студентів, фахівців у галузі економіки, спеціалістів науково-дослідних
інститутів, читачів з різних напрямків наукових інтересів.