Drop Down Menu
  • Знаменні дати: Травень

1-2 травня

 

  День міжнародної солідарності трудящих

                        

Картинки по запросу день міжнародної солідарності трудящихДень міжнародної солідарності трудящих відзначається у світі уже понад 120 років. Першого травня 1886 року в Нью-Йорку, Філадельфії, Чикаго та інших містах США робітники оголосили страйк проти 10-15-годинного робочого дня й поставили вимогу до власників фабрик зробити робочий день 8-годинним. Зупинилися всі підприємства, люди цілими сім’ями вийшли на вулиці.

Страйк очолили члени Міжнародної робітничої асоціації. 3 травня, щоб зірвати страйк, господар заводу, біля якого зібралися протестуючі, найняв штрейкбрехерів, які влаштували сутичку із страйкарями. Прибула поліція, відкрила стрілянину, в результаті шість робітників було убито, а 50 поранено. На наступний день на площі Хеймаркет у Чикаго відбувся мітинг протесту проти поліцейської розправи. П'ятьох організаторів першотравневої демонстрації і страйку в Чикаго було засуджено до страти, але це не зупинило робітників, і вони продовжили свою боротьбу за скорочення робочого дня. У подальшому першотравневі демонстрації неодноразово закінчувалися зіткненнями з владою.

У липні 1889 року Конгрес II Інтернаціоналу в Парижі (попередник Соцінтерну) на честь загиблих в Чикаго ухвалив щороку відзначати 1 травня масовими демонстраціями з висуненням соціальних вимог. Вперше це свято було відзначено 1890 року в Австро-Угорській і Російській імперіяхВаршаві), Німеччині, Данії, Бельгії, Швеції, інших країнах. На українських землях, що входили тоді до складу Австро-Угорської імперії, 1 Травня було вперше масово відсвятковано у Львові 1890 р. Після того як у 1905 р. під першотравневі прапори зібралося близько 10 тисяч людей, демонстрації почали проводитися регулярно.

З 1897 р. і в Російській, і в Австро-Угорській імперіях, у складі яких знаходилися на той момент землі сучасної України, маївки носили яскраво виражене політичне забарвлення. Первісно головною вимогою масових демонстрацій було встановлення 8-годинного робочого дня. А вже в СРСР активно використовувалися також гасла боротьби з мілітаризмом, заклики до всесвітньої революції. Візитівкою ж Першотравня на довгі десятиріччя стало гасло "Мир, праця, травень!". У 1992 році Міжнародний день солідарності трудящих був перейменований у свято Весни і Праці. В Україні, яка стала незалежною на той момент, свято зберегло свою колишню назву, 1 і 2 травня згідно з Кодексом законів про працювихідні дні. У світі 1 Травня як і раніше відзначається як пролетарське свято солідарності.

9 травня

 

День Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.

 

Пам'ять, якій не знати забуття

9 травня День Перемогидержавне свято в Україні та низці країн, що входили до складу СРСР. Відзначають 9-го травня — у день, коли 1945 року СРСР та союзники здобули перемогу над Третім Рейхом у Німецько-радянській війні.

Німецько-радянська війназбройний конфлікт між Німеччиною та СРСР, що тривав з 22 червня 1941 року по 9 травня 1945 року.

"День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні" встановлено державне свято в результаті прийняття 9 квітня 2015 Верховною Радою України проекту закону № 2539 "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 - 1945 років". Серед основних форм увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років визначені, зокрема: встановлення почесної варти біля Вічного вогню, могил Невідомого солдата і Невідомого матроса, покладання вінків, квітів до пам'ятників і меморіалів, присвячених увічненню перемоги над нацизмом та вшанування пам'яті жертв Другої світової війни 1939-1945 років; недопущення фальсифікації історії Другої світової війни 1939-1945 років у наукових дослідженнях, навчально-методичній літературі, підручниках, засобах масової інформації, публічних виступах представників державних органів, органів місцевого самоврядування, посадових осіб; упорядкування, збереження та спорудження пам'ятників та пам'ятних знаків в пам'ять учасників і жертв Другої світової війни 1939-1945 років, створення музеїв, меморіальних комплексів, присвячених Другій світовій війні 1939-1945 років.

В українському законодавстві День Перемоги визначається як день «торжества безсмертного подвигу народу — переможця над фашизмом, всенародної пам'яті про його боротьбу за свободу і незалежність Батьківщини».

 

 

14 травня

 

День Матері

 

Найвеличніше право жінки - бути матір'ю.

(Л. Ютанг)

В 2017 році День матері в Україні припадає на 14 травня. У багатьох країнах світу відзначають День матері 13 травня. В Україні - цей день відзначається в другу неділю травня відповідно до Указу Президента України від 10 травня 1999 року № 489/99.

Історія свята така: у 1908 році молода американка Анна Джервіс з Філадельфії виступила з ініціативою вшановування матерів у пам’ять про свою матір, яка передчасно померла. Анна писала листи до державних установ, законодавчих органів, видатних осіб із пропозицією один день у році присвятити вшануванню матерів.

Її старання увінчалися успіхом - в 1910 році штат Вірджинія перший визнав День Матері як офіційне свято. Хоча по суті це - свято вічності: з покоління в покоління для кожного мама - найголовніша людина для своїх дітей.

Безумовно, День матері - це одне з самих зворушливих свят, тому що кожен з нас з дитинства і до своїх останніх днів несе в своїй душі єдиний і неповторний образ - образ своєї мами, яка все зрозуміє, простить, завжди пожаліє і буде самовіддано любити незважаючи ні на що.

Щастя й краса материнства в усі століття оспівувалися кращими художниками і поетами. І невипадково - від того, наскільки шанована в державі жінка, яка виховує дітей, можна визначити ступінь культури й благополуччя суспільства. Щасливі діти ростуть в дружній родині й під опікою щасливої матері.

 

 

15 травня

 

Міжнародний день сім’ї

http://ru.aquamaris.com.ua/webroot/delivery/images/profilaktika_nasmorka_family.jpg15 травня увесь світ відзначає Міжнародний день сім’ї встановлений Генеральною Асамблеєю ООН у 1993 році. Встановлення цього дня покликане звернути увагу громадськості різних країн на численні проблеми сім’ї.

ООН розглядає сім'ю як базовий елемент суспільства, тому, вважають в організації, коли зневажаються основні права однієї сім'ї, під загрозою знаходиться все людство.

Слово "родина" походить від кореня "род", "рід", що говорить саме за себе. "Сім'я" має відношення до семені та продовження роду, тобто народження і виховання дітей, яке традиційно вважається основним призначенням створення сім'ї.

Сім`я завжди була і залишається берегинею людських цінностей, традицій та культури. З сім’ї починається життя людини, тут відбувається формування її як громадянина. Вона - джерело любові, поваги, солідарності та прихильності, те, на чому будується будь-яке цивілізоване суспільство. Тому союз сім'ї і держави - необхідна застава процвітання і добробуту його громадян. Благополуччя сім'ї завжди залишатиметься мірилом розвитку і прогресу країни. Жодна нація, жодне цивілізоване суспільство не обходилися і не зможуть обійтися без сім’ї. Сім’яце основа основ і для кожної людини і для кожної держави. В нашій державі теж споконвічно складалися традиції, спрямовані на зміцнення сімейних, родинних зв’язків, відповідальності батьків за виховання дітей. Адже буде жити сім’я – буде жити й процвітати Україна!

 

 

18 травня

 

Міжнародний день музеїв

 

Похожее изображениеМіжнародний день музеїв з'явився в календарі в 1977 році, коли на черговому засіданні ICOM (International Council of MuseumsМіжнародна рада музеїв) було прийнято пропозицію російської організації про установу цього свята.

І з 1978 року цей день відзначається щорічно більш ніж у 150 країнах.

За словами Жака Перо, президента ICOM: «Музеї повинні зайняти місце в серці суспільства і бути відкритими громадськості. Розвиток наших установ залежить у великій мірі від допомоги громадськості, і ми повинні запропонувати їй можливість підтримати наші цілі і взяти участь у нашій роботі. Таким чином, необхідно, щоб музеї і суспільство працювали разом, в дусі творчості та інновацій».

Кілька цікавих фактів про музеї: Капітолійський Музей (Capitoline Museums), найстаріша публічна колекція мистецтв в світі, почав свою роботу в 1471 році, коли папа Сикст IV пожертвував ряд важливих для народу Рима древніх скульптур; музей Ватикану (Vatican Museums), другий найстаріший у світі музей, він почав свою історію з моменту першої публічної виставки, котра складалася так само з представлених публіці колекції скульптур, збирання якої було ініційовано Папою Юлієм II ще в 1506 році; Британський музей (British Museum) вперше був відкритий для публіки 15 січня 1759 року.

Значимість музеїв складно переоцінити. Вони дарують нам знайомство з багатою культурною спадщиною людства, дозволяють заглибитися в далеку історію і отримати безцінний досвід для майбутнього життя. Експонати, що збираються музеями, дають можливість зберегти давні традиції різних народів, демонструють новим поколінням шлях, який пройшли наші предки, і допомагають уникнути тих помилок, які вони здійснювали. Те, що музеї є свого роду скарбницями пам’яті, джерелами духовних набутків того чи іншого народу, що вони зберігають у собі згустки часів далеких і дарують відвідувачам трохи знань про ті часи, ніхто не заперечує. «Народ, який забув своє минуле, не має майбутнього», – слова Платона як найкраще відображають всю важливість тієї інформації, яку музейні колекції дозволяють отримати кожній сучасній людині.

Музеї — це справжні культурні скарбниці, що стверджують сучасне, пов'язуючи його із минулим. Це подарунок нащадкам і послання в майбутнє!

 

 

20 травня

 

День Європи

 

В 2017 році День Європи в Україні припадає на 20 травня. З 2003 року в третю суботу травня в Україні відзначається День Європи відповідно до Указу Президента № 339/2003 від 19 квітня 2003 року.

Відправною точкою на шляху до встановлення Дня Європи вважається Декларація Шумана.

9 травня 1950 року в Парижі міністр закордонних справ Франції Робер Шуман закликав Францію, Німеччину та інші європейські країни об’єднати їхні вугільну та сталеливарну галузі промисловості (основи нарощування військової техніки) та віддати їх в управління нової наднаціональної структури. Це стало «наріжним каменем Європейської федерації». Завдяки об’єднанню економічних зусиль і розподілу досягнутих результатів європейські країни уникнули накопичення військової могутності одна проти одної, що і забезпечило мир в Європі.

Три з половиною десятиліття тому на Міланському саміті 1985 лідери ЄС вирішили увічнити день проголошення Декларації Шумана та постановили щорічно відзначати «День Європи».

У День Європи жителі України відзначають день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту.

 

 

24 травня

 

105 років від дня народження Михайла Панасовича Стельмаха (1912—1983), українського прозаїка, поета, драматурга.

 

http://www.cultin.ru/writers-images/stelmakh-mikhail-afanasevich_0.jpgМихайло Панасович Стельмах народився 24 травня 1912р. у селі Дяківці Літинського району на Вінниччині в родині незаможного хлібороба.

Перші його віршові спроби припадають на тридцяті роки, коли він по закінченні Вінницького педагогічного інституту (1933) вчителює спочатку на рідному Поділлі, а потім у школі села Літки на Київщині. Паралельно з роботою вчителя Стельмах працює і як збирач народнопісенних скарбів; пізніше (після Великої Вітчизняної війни) він деякий час вдосконалював професійні навики фольклориста на посаді наукового співробітника в Інституті фольклору та етнографії АН УРСР.

Перша збірка поезій «Добрий ранок» виходить під редакцією А. Малишка 1941 року.

Перебуваючи у лавах Радянської Армії, М. Стельмах зустрів Велику Вітчизняну війну. У 1941р. отримав важке поранення в голову і спину. Після тривалого лікуваннязнову на фронті. Списаний медкомісією зі служби в артилерійській частині, працює спеціальним кореспондентом газети «За честь Батьківщини» (Перший Український фронт). Залікувавши друге важке поранення (липень 1944р.), він повертається до лав захисників Вітчизни і закінчує війну на німецькій землі.

1943 роком датується початок роботи над вимріяним ще до війни великим прозовим твором. Праця над ним тривала вісім років; частини твору "На нашій землі" (1949) та "Великі перелоги" (1951) створили в цілокупності (після кількох "проміжних" редакцій окремих частин) об'ємний роман-хроніку під назвою "Велика рідня". Роман був удостоєний Державної премії Союзу РСР і започаткував серію епічних полотен:

1957р. — роман "Кров людська — не водиця", написаний до 40-річчя Великого Жовтня;

1959р. — роман "Хліб і сіль", який разом з обома попередніми епічними творами письменника був удостоєний Ленінської премії 1961р.;

1961р. — роман "Правда і кривда", несподіваний своєю публіцистичною "відкритістю";

1969р. — роман "Дума про тебе".

Останній роман — "Чотири броди" (1979, Державна премія УРСР ім. Т. Г. Шевченка 1980р.), як і "Велика рідня" і "Дума про тебе", об'єктом зображення має українське село 30-х років і часів Великої Вітчизняної війни. Цей роман, який справедливо вважають творчим заповітом видатного письменника, складно і довго йшов до читача. Це пояснюється тим, що в ньому автор порушив заборонені тоді теми — голоду 1933 року, сталінських репресій, атмосфери недовіри та донощицтва, що панували в ті роки, свавілля партійних керівників.

У 1957р. вийшла друком п'єса "Золота метелиця", яка поклала початок низці драматичних творів: "Кров людська — не водиця", 1958; "Правда і кривда", 1965; "Зачарований вітряк", 1966; "На Івана Купала (Дума про Морозенка)", 1966; "Кум королю", 1967; "Дума про любов", 1971.

Михайло Стельмах — знаний далеко за межами нашої країни романіст, поет, драматург, повістяр ("Над Черемошем", 1952; "Гуси-лебеді летять", 1964; "Щедрий вечір", 1967), вчений-фольклорист.

Помер письменник 27 вересня 1983p.


Бібліотека ХНЕУ